Історичне значення (Словник):
Ім'я 'Мирко' є українським здрібніло-пестливим варіантом імені Мирко, який виник шляхом усічувально-суфіксального способу на основі двоосновних слов'янських імен, таких як Мирослав або Славомир. В Україні ім'я Мирко зафіксоване з середини XV століття і використовується до тепер. Наприклад, у 1460 році згадується Mirko Mircza, а в 1565 році - кам'янецький селянин Мирко.
У той час також фіксувалися імена на -ко, такі як Любко, Милко, Славко, Радко, які були популярні на лемківсько-бойківському пограниччі. Від імені Мирко з'являються патроніми та прізвищеві назви, наприклад, у 1556 році згадується Мирчичъ, а у 1649 році козаки згадуються з прізвищем Мирченко.
Відновлене вживання імені Мирко на Закарпатті почалося лише після Першої світової війни. Однак словник ВІЛ наводить ім'я Мирко лише в покажчику скорочених та здрібніло-пестливих варіантів.
Поза межами України ім'я Мирко часто вживається в Болгарії, Македонії, Сербії, Хорватії, Чехії, Польщі та інших слов'янських країнах як емоційно-нейтральне. В Сербії ім'я Мирко фіксується з XIII століття.
