Ім'я «Борко»

Ім'я Борко є слов'янським і вперше згадується у 1264 році в Польщі. У кириличній графіці воно фіксується вже з 1287 року, дізнаємося, що Борко був боярином та послом володимир-волинського князя Володимира Васильковича. Через рік його згадують як боярина Борка Олов'янця в складі посольства до Мстислава Даниловича. У 1270 році в Новгороді зафіксовано російський еквівалент цього імені – Борька.

З XVI століття ім'я Борко в Україні починає вживатися як прізвище. Наприклад, Григорій Борко, а також у записах козаків: Кузма Боркович (1649 року) і Матий Борковський. У 1525 і 1542 роках згадуються шляхтичі, пов'язані з місцями, носіями цього імені.

Ім'я Борко – це український іменний дериват з формантом -ко, що походить від двоосновних чоловічих імен, які починалися на Бор- або закінчувалися на -бор. Наприклад, це можуть бути такі імена, як Боривой, Борислав, Гостибор.

У Хорватії ім'я Вогко згадується з 1231 року в Дубровнику. У словенських мовах імена Boro та Вогко вважаються похідними від імені Борис. Ім'я Борко дало численні деривати в різних слов'янських мовах; в Україні з XVI століття зафіксовані прізвища Борка, Боркан, а згодом – Борканюк, Боркулець тощо.

У хорватів існують гіпокоризми Borkan, Borkica, Borća, Borćo, Borek, Boren, Borin. Також існує назва частини українського села Боркан, а прізвище українського патріота О. Борканюка зафіксовано в Закарпатті.

Походження імені також пов'язане з українським чоловічим ім'ям Борча, зафіксованим у 1497 році, а також з рядом інших українських антропонімів XIV - XVIII століть, такими як Боранка, Борей, Боратин тощо.