Ім'я «Вишко»

Ім'я "Вишко" є праслов'янським гіпокорис-тичним ім'ям *1/ysbko, утвореним від двоосновного імені моделі, наприклад, Вышеслав, Вышсвой, Vyseborb, Ѵуёетііъ. У процесі свого розвитку ім'я втратило відтінок здрібнілості і вже в XII столітті стало емоційно нейтральним. Так, у 1162 році згадується боярин Вишко, посадник Мстислава Ізяславовича в Трочьському (ЛР 284). Це ім'я вживалося також після татаро-монгольської навали, зокрема в Галицьких та Львівських землях XV століття (Szulowska 19).

Наприклад, у 1447 році у місті Перемишлі записано "ergo Wyszkonem" (Smółka II ЗО), а в 1444 році існує запис Vysko (AGZ XII 1/2 6 7). Антрополексема "Вишко" довго залишалася на Наддніпрянській Україні, зокрема в запису козака Кропивнянського полку 1649 року Павла Вишка (РВЗ 349).

Також українське село Вишківці в окрузі Стропків вперше згадується в документах 1414 року (Краєзнавчий словник 406). Подібна еволюція імені "Вишко" спостерігається і у інших слов'янських народів, зокрема у росіян (Туп 100), болгар (Илчев 112), сербів (Грк 54) та хорватів (Śim 465).

В Україні особове ім'я "Вишко" вже вийшло з ужитку, але пам'ять про нього досі зберігають деякі прізвища, такі як Вишко, Віщак, а також карпатські ойконіми на зразок Вишків, Вишково, Вішка та інші. Зокрема, назва закарпатського села Вишкове, що на Хустищині, згадується в угорському записі "Visk" вже з XIII століття (Даже 278), а назва села Вышково у Берестейській землі датована 1489 роком (ССУМ І 226). Назва села Вишків Долинського району Івано-Франківської області згадується аж у 1592 році (Габорак 36).