Історичне значення (Словник):
Ім'я "Байко" є слов'янським чоловічим ім'ям, яке в болгарській та македонській (македонське) мовах на сьогодні сприймається як побажальне ім'я зі значенням «хай стане байком», тобто старшим братом. Найдавніші записи внутрішньородинного імені "Байко" походять із села Войнятина (Ужанщина): "a domo Michaelis Bayko incipiendi". Давніші письмові свідчення імені також знайдені в Придністров'ї: "татари на ім'я Байко ісчєля(д)ю" (Сучава, 1435), "...і братіа єго Юрій Байко і Сава..." (Сучава, 1495).
Звідти походить і патронім 1441 року Івана Байковича (м. Сучава) та патронім Мартин Байкович (1662, Архів ЮЗР VI/1 542). Від імені "Байко" походить також середньовічна назва південно-буковинського поселення за 1488 рік – "Байковці" (м. Сучава) та ойконім "Байкоул" (Шульгач 10).
В Україні ім'я "Байко" не збереглося, але збереглися споріднені з ним прізвища, такі як Байко, Байканич та інші, які також пов'язані з дієсловом "бояти" – 'ворожити, замовляти'. Ім'я "Байко" дотепер зберігається на Балканах, зокрема у сербів та хорватів, а функціонально співвідноситься з такими повними двоосновними іменами, як Мислав, Братолюб, Братислав, а також з їх усічено-суфіксальними відповідниками Baja, Bajo, Eaj.
