Ім'я «Чайка»

Особові імена Чайко та Чайка, на думку С. Ілчевої, походять від старовинного дієслова "чаяти", що означає 'чекати' або 'очікувати' (Ілчева 354). За словами Я. Свободи та М. Грковича, ім'я Чайка не є назвою відомого птаха, а належить до здеформованих давньослов’янських імен з дієслівним компонентом "чаяти" 'чекати', як і у випадках імен зразка Милочай, Радочай, Нечай (Свобода 731; Гркович 209).

Ім'я Чайка, як і Чайко, в Україні починає фіксуватися з XV століття. Наприклад, у 1437 році зафіксовано імену Іван Цайко (AGZ XI 104); у 1552 році - Чайка (ОКЗ 103); у 1552 році - Чайка - київський боярин (Арх ЮЗР VII/1 104); у 1649 році - козак Полтавського полку Богдан Чайка (РВЗ 407) та козак Кропивнянського полку Костюк Чайка (РВЗ 355); у 1666 році - Роман Чайка (ПК 221); у 1681 році - кріпак Іштван Чайка - село Ґаничі на Тячівщині (Belay 147).

Також варто зауважити патронім у 1565 році Czayczyn (ЛСХ 135); у 1638 році - Ян Чайкович (Арх ЮЗР ІІІ/1 374); у 1649 році - козак Уманського полку Василь Чайковський (РВЗ 227); у 1715 році - кріпак Маті Чайка - село Ґаничі (Belay 147).

На українських землях є чимало давніх топонімів, які містять у своєму складі антропооснову "чай-", наприклад, Почаїв, Почата, Почаєвичі. В Польщі антропоніми Czayca та Czaja засвідчуються з XIV-XV століття (SSNO І 397).