Ім'я «Губа»

Найдавніша письмова фіксація чоловічого імені Губа припадає на 1449 рік з Галичини: «Huba kmetho de Milczice» (AGZ XIII 3997). Дещо пізнішими є записи з міста Мозир 1552 року та з міста Вінниці – Губа Маркович та Губа Лукиянович (ОВЗ 638, 627), у яких лексема "губа" безпосередньо виступає в ролі особового імені. Отже, іменем для людини стала назва частини її рота. Лексема Губа досить часто виступає твірною основою також серед прізвищ козаків 1649 року, наприклад, козаки Полтавського полку Кондрат Губатий, Федор Губарь (РВЗ 414), а також козак Кальницького полку Губан Василь (РВЗ 277).