Ім'я «Буда»

Значення

Ім'я "Буда" має давнє слов'янське походження і є гіпокорис­тичним (зменшено-ласкальним) іменем, яке виникло шляхом усічення двоосновного імені, наприклад, Будислав або Жизнєбудь. У своїй основі ім'я транслює значення дієслова "будити", що вказує на розбудження або пильнування. Ім'я "Буда" та його похідні відомі таким слов'янським народам, як болгари, серби, поляки та інші. Воно також є знайомим угорцям; приміром, у Будапешті є правобережна частина з назвою Буда. В Україні ім'я "Буда" вживалося ще в XIII столітті, особливо в Затиссі. У документах того часу фігурують згадки про осіб з ім'ям Буда у різних регіонах, таких як комітати Саболч і Бігар. У сербів XVI століття існував ряд похідних імен від основи "Буд-", таких як Боудань, Боудило тощо. Подібні імена згадуються й у закарпатських архівних джерелах XVIII століття. В Україні ім'я "Буда" вийшло з ужитку до кінця XVII століття, хоча залишило по собі ряд прізвищ, таких як Будай, Буденко, Будилович, та інші. Також є кілька географічних назв, або ойконімів, на кшталт Будиголоси, Будимиля, які походять від основи "Буда". Ці назви відомі вже з XIV століття, а один з ойконімів, Будеражчи, згадується з 1322 року на Волині