Історичне значення (Словник):
Ім'я 'Бажко' є давнім українським регулярним усічено-суфіксальним утворенням з формантом здрібнілості '-ко' від основи повного імені 'Бажан' (від слова 'бажати'). Це ім'я належить до тієї ж моделі, що й 'Володько', 'Славко', 'Станко'. За первісним значенням, ім'я 'Бажко' споріднене з іменем 'Бажан'.
Більшість записів імені 'Бажко' припадає на козаків Війська Запорозького 1649 року. Серед них: 'Бажко Василенко' (Корсунський полк), 'Бажко Собченко' (Корсунський полк), 'Бажко Крук' (Черкаський полк), 'Бажко Мошковдєнко', 'Бажко Гавриленко' (Уманський полк).
Ім'я 'Бай' (або 'Байо') є слов'янським чоловічим ім'ям, що збереглося в патронімічному прізвиську селянина з 1625 року, 'Савка Байевич'. Це ім'я може мати три етимологічні інтерпретації:
1. Гіпокористичне ім'я південнослов'янського походження, зазначене в сербських двоосновних іменах, таких як 'Банислав', 'Братослав', 'Братолюб'.
2. Гіпокористичне ім'я 'Baja' чи 'Bajo', які відповідають повному імені 'Bajislav', утвореному від імператива 'baji' дієслова 'bajiti' (розповідати).
3. Болгарське побажальне ім'я 'Байо', що означає «нехай стане батьком, тобто старшим братом, хай виросте, щоб у нього були молодші брати».
У "Описі Луцького замку" під 1545 роком значиться ойконім 'Баєв', що означає «з Баєва», а також зустрічається форма 'за Баєвом' (1649 рік). Подібні утворення згадуються також у Росії.
