Ім'я Кий має праслов'янське коріння і є простим іменем, що пов'язане з апелятивом "кий", що в перекладі означає "дрючок, дерев'яний молот, дубина". Це слово відоме майже у всіх слов'янських мовах.
У V-VI століттях ім'я Кий належало брату Щека, Хорива і Либеді, легендарному князю полян, засновнику міста Києва. Також відомо, що в 1416 році в місті Львові жила пані Яхна Кийська. Ще одне свідчення — прізвище Kius, яке зафіксовано в селі Холмовець на Виноградівщині.
Сьогодні в Україні ім'я Кий не використовується, проте існують прізвища та прізвиська, що походять від нього, такі як Кий, Кийко, Києнко та інші. В Польщі ім'я Кий зафіксоване з XIII століття, а в Словаччині, в окрузі Стара Любовня, воно вживається з XV століття. Серед інших вживається також й оеконім Kyjov.