Історичне значення (Словник):
Жадан - це давньоукраїнське особове ім'я в формі нечленного дієприкметника. Як і імена моделі: Бажан, Хотєн, Чекан і інші, воно походить від дієслова "жадати", що означає "бажати, хотіти, вимагати, тужити, зичити комусь щось". У давнину ім'я давали дитині, батьки якої дуже бажали або навіть просили бога дати їм дитя.
Перші письмові згадки імені походять з басейну Верхньої Тиси. Зокрема, у 1420 році зазначений кріпак Sadan (читай: Жадан) з комітату Сатмар, а в 1427 році є запис Zadań, що стосується села Санісло та села Ченґер. Також, ойконім Sadan villa (сучасне угорське Zsadany) згадується вже в 1220 році як поселення в сусідньому комітаті Сатмар на річці Тиса.
У XVI столітті ім'я фіксується на різних теренах України. Наприклад, у 1552 році засвідчено Жадана, міщанина з Хмельницького. У Реєстрі війська запорозького 1649 року на 40 тисяч козаків припадало вже 159 осіб з іменем Жадан. Серед них були, наприклад, Жадань Кривохижа з Переяслава, Жадань Капканчик з Умані, Жадань Мордасєнко з Брацлава та інші.
Також у 1649 році згадуються козаки з інших полків: Жадан Москаленко з Чигиринського полку, Жадань Козаченько з Білоцерківського полку, Жадань Плаксєнко з Миргородського полку, Жадань Татаринчєнко з Полтавського полку, Жадан Богодушєнко з Корсунського полку, Жадань Гуторка з Брацлавського полку і Жадань Хустєнко з Кальницького полку.
У другій половині XVII століття ім'я Жадан кілька разів засвідчує Харківський перепис. Наприклад, Жадань Михайленко, Жадань Іваненко та Жадань Курган. З XVII століття українські писемні пам'ятки засвідчують патронімні утворення, на зразок козаків Канівського полку Тимка та Хоми Жаданєнко, а також козаків Уманського полку Сему Жаданєнко.
