Історичне значення (Словник):
Чоловіче ім'я Ненад утворене від сербської дієслівної словоформи "надати" (що означає "надіятися, сподіватися, чекати") за допомогою заперечної частки "не". Це ім'я давалося дитині як захисне, і його отримувала дитина, яка виявилася для батьків неочікуваною чи навіть зайвою. Наприклад, у джерелах XVI та XVII століть згадуються імена, як-от: "Василь Лелетович, син має двох: Кузму і Ненадя" (1595 р.), та "Трохим Гаврилович, син має шість: Ралка, Исай, Онопрей, Иван, Ненад, Филип" (1595 р.).
Також у документах можна знайти імена козаків, наприклад, Ненад Миколенко, Иван Ненаденко та інші (1649 р.). Один раз антропонім Ненад виступає у формі Ненада: козак Полтавського полку Федор Нєнада.
Крім українців, імена Ненад, Ненада, Ненадій та патронім Ненадович були відомі також білорусам та південним слов'янам. На думку дослідників, імена Над і Ненад після поширення в народному антропоніміконі могли зберігати відповідні містичні значення: Над – "бажаний, очікуваний у сім'ї", а Ненад – "неочікуваний у сім'ї".
