Ім'я «Калин»

За С. Ілчевим, сучасне болгарське ім'я Калин є чоловічим відповідником слов'янського жіночого імені Калина. Н. Ковачев зазначає, що Калин – це слов'янське побажальне ім'я, яке виражає ідею «Хай буде загартованим!», що по-російськи перекладається як «закалённым».

У XIV столітті ім'я Калин було зафіксовано у селі Коромля, неподалік від міста Ужгород. Зокрема, у документах того часу можна знайти запис: «Buna et Kalyn olachys». У XV столітті ім'я Калин починає зустрічатися на Буковині, зокрема в молдавських грамотах. Наприклад, у грамоті 1491 року можна прочитати: «Нѣгое Орбєскул ибрат єго Калин» (місто Сучава). У 1571 році в документах згадується кріпак на ім'я Мандра Калин з села Оспа, а в 1646 році ім'я Калин фігурує у закарпатському селі Требушани (тепер – Ділове) у запису: Олекса Калинув.

Ім'я Калин носили також п'ять козаків війська Запорозького у 1649 році, серед яких козак Брацлавського полку Калин Безнос, Калин Іляшевський, козак Миргородського полку Калин Марченко, козак Кальницького полку Калин Бажань і козак Чернігівського полку Калин Козубенко. Кріпак на ім'я Калин Крицко згадується у 1678 році в селі Ясіння.

Якщо ж ім'я Калин має грецьке походження, то його впровадженню в слов'янський культурний обіг послужило слов'янське ботанічне слово «алина».