Ім'я «Гостило»

Ім'я "Гостило" є давнім слов'янським ім'ям, яке утворене за допомогою форманта -ило (подібно до імен Берило, Братило, Будило, Воротило, Добрило, Путило, Станило) від двоосновних імен моделі Гостимислъ, Гостирадъ або моделі Малогость, Милгость. У цих моделях компонент -гость- виражає значення 'гість, купець, пришелець, чужинець'.

Нині ім'я "Гостило" кваліфікується як розмовний варіант двоосновного імені Гостомыслъ. В Україні ім'я "Гостило" зафіксоване з XV століття. Наприклад, у 1455 році є запис "пред нашими бояры Гостило" у місті Сучава; у 1488 році згадується, що "тое село купил отецъ их Гостилъ"; також у 1488 році зафіксовано "сьіновє Гостила". У 1565 році був селянин Хмельницький на ім'я Гостило, а у XVI столітті імена записуються як Hostilo. У XVII столітті "Гостило" згадується у контексті особи "Гостило Иванович" у місті Житомир.

В Марамороші у XV-XVI століттях антропонім "Гостило" вже виступає лише як додатковий ідентифікатор при особовому імені. Наприклад, у 1474 році серед шляхтичів фіксується особа Mich. Goszholya, а у 1542 році - Jo. Gozthola. У 1649 році згадується козак Прилуцького полку Денис Гостиленко.

Імена Гостило, Гостилець, а також патронім Гостилович уживалися також у Білорусі та Росії, зокрема в Новгороді. В Болгарії та Сербії ці імена вживаються й донині. У Польщі у XIII столітті фіксується ім'я Gostisław, його скорочений варіант Gosław, а також споріднені імена Goscimir, Goscirad, Gosciwit.