Історичне значення (Словник):
Ім’я 'Дома' є усіченим слов’янським особовим ім'ям, яке використовувалося як еквівалент до повних імен з основою 'Дом-', наприклад, Домагой, Домамир, Домослав, Радоман. Це ім'я дотепер вживається лише у сербів, хорватів та чехів. З XV століття на Закарпатті антропонім 'Дома' виконує функцію прізвищевої назви. Наприклад, у 1449 році згадується городянин Dominici Domo в місті Михайлівці.
На Виноградівщині та Великоберезнянщині, так само як і на сході України, антропонім 'Дома' та похідні від нього Домич, Домович виконують роль патронімів чи патронімічних прізвищ. Наприклад, у 1567 році зафіксовано прізвище 'Doma' в селі Холмовець, а у 1565 році згадується патронім 'Domycz'. У 1649 році записано прізвище 'Домович'.
Лише у південнослов'янських народів ім'я 'Дома', окрім того, що воно співвідноситься з повними слов’янськими іменами, такими як Домамир, Домаслав, Домолюб, Доморад, асоціюється з іменами календарного походження Dominik, Domjan. Однак до татаро-монгольської навали це ім'я також використовувалося на теренах Середнього Потисся, які нині належать до Угорщини та Румунії. Наприклад, у записах 1214 року є згадки: "scilicet Domum et Tumpam" та "Basa et Domus".
