Історичне значення (Словник):
Ім'я Брайко в Україні засвідчується з XVI століття. Зокрема, запити в селі Нижня Вишава доводять існування землевласників з іменем Brayko у 1505, 1542 та 1640 роках. Вони пов'язані з південнослов'янськими гіпокористичними іменами, такими як Epaja та Epajko, що співвідносяться з двоосновними іменами Братослав та Братолуб. У Барському повіті згадка про Брайка Михайлова датується 1565 роком.
У 1640 році антропонім Арсеній Брайко фігурує в румунському селі Шієв. У 1546 році згадується Брайко Носкович у місті Брацлав, а у 1565 році – Брайко Угринець, Брайко Манович і Брайко Михайлов. У 1649 році ім'я козака Чигиринського полку Брайко Сєрбиненко згадується у Реєстрі війська запорозького.
Патронім Браєвич міг утворитися від імені Брай, Брайо чи Брая, яке зустрічається в Кам'янці та інших західноукраїнських містах у 1421, 1459 та 1499 роках. Історично ім'я Брайко, ймовірно, має південнослов'янське (болгарське, македонське або сербське) походження. У сербів воно засвідчене вже у XII столітті, а ономастика вбачає в ньому вокативну форму гіпокористичного варіанта повного двоосновного імені Братослава або Братолуб, а також гіпокористичний апелятив "брайо", що означає "брате мій!".
У болгар ім'я Брайко дотепер вживається як побажальне, що виражає ідею "хай живе і хай має братів та сестер!". У старосербській мові ім'я Брайко також було поширеним. Статистика показує, що в мові південних слов'ян Середньовіччя існувало понад 200 чоловічих і 30 жіночих імен, кілька сотень патронімів, топонімів та мікротопонімів з компонентом "Брат-". В Україні з іменем Брайко пов'язані сучасні прізвища, такі як Брайкович, Брайчук, Брайчевський, Брайченко та інші.
