Історичне значення (Словник):
Ім'я 'Білик' – це слов'янське чоловіче ім'я, яке утворене від прикметникової основи 'біл-' (білявий або біловолосий) з використанням субстантивуючого суфікса '-ик'. Це ім'я можна знайти у багатьох антропонімах, таких як Веселик, Голику, Добрій, Довжику, Маликові, Мудрику, Розумнику, Світлику, Сирику, Чорнику.
Найдавніші записи імені 'Білик' в Україні датуються XIV-XVI століттями. Наприклад, у 1388 році згадується Кгирдивидъ Білик села Лучиця, у 1403 році – антропонім Білик з Галичини. У 1443 році ім'я згадується в записах про пана Казарина Рєзановича Білика з села Городок, а у 1456 році – у зв'язку з містом Сучава.
У 1566 році згадується мешканець Київського замку Білик Сокольник, а також у військових документах часів 1649 року: козаки Білоцерківського полку Феско Білик та Іван Білик, козак Уманського полку Матвей Білик.
Є також назви сіл Білики в Яворівському районі Львівської області та Білин в Рахівському районі Закарпатської області. Лексема 'Білик' використовувалася і в давньо-словацькій мові.
Однак у XV столітті антропонім 'Білик' у Карпатах починає виконувати функцію прізвища. Перші згадки імені 'Білик' на території Польщі походять з 1289 року.
