Історичне значення (Словник):
**Ім'я: Білец**
Білец — це давнє слов'янське особове чоловіче ім'я, яке підтверджується писемними пам'ятками всіх слов'янських мов. Наприклад, в сербських джерелах XIV століття згадуються ім'я Бѣлац, яке, за словами М. Грковича, походить від прикметникової основи бѣл- (білий) та суфікса -ьць. Цей суфікс також представлений в іменах на кшталт Гальця, Грубця, Люба, Мильця, Радця.
Вживання чоловічого імені Білец в словенській мові підтверджується записами писемних пам'яток XIV століття з міста Трієст, а хорватські ономастики (дослідники імен) пов'язують його з іменами Бели, Белимир.
У середньовічній Польщі засвідчено як варіант імені Білец, так і варіант Білець. В Україні ім'я Білець не зафіксовано. Засвідчено лише прізвище Білець при імені Іван, наприклад, у документах 1682 року з села Загорб, а також патронім від нього — Білецький, зафіксований 1661 року у селі Руська, та патронім Білецький, письмово занотований у селі Теково 1775 року.
Крім того, існують спостереження, що ім'я Білець вживався в Придністров'ї, Марамороші, та на середньому Тисі у XIV-XV століттях. Наприклад, записи імені Билцю з Молдови та сучасне прізвище Білець в українському Закарпатті підтверджують його існування в цих регіонах.
