Ім'я «Білош»

Ім'я Білош має слов'янське коріння і кілька разів згадується в молдавських грамотах XV століття. Наприклад, у 1425 році в документі згадано "Белоїєва заподія" (ССУМІ 92), а в 1495 році – "слугам нашим Нєгоулоу Доумі і брату його Білошу" – у місті Васлуй (ССУМ І 134). Ім'я Білош давали хлопцям, які мали білий колір волосся або шкіри.

Серед доказів того, що у писарів молдавських актів ім'я було пов'язане з білим кольором, є те, що ім'я того самого чашника Білоша в деяких випадках перекладалося молдавським прикметниковим іменем Alb. Більшість записів імені згаданого чашника в грамотах було написано не через кореневий Ѣ, а через літеру ъ, тобто як Бълош (ССУМ І134).

Ім'я утворене від прикметникової основи *bel- 'білий' за допомогою субстантивуючого суфікса -ош, як і сербські та хорватські імена Білош, Мілош, Радош. У Сербії також засвідчено патронім від цього імені: Білошевич та топонім Білошевац.

Ян Свобода, підтримуваний Яною Плескаловою, вважає, що твірною основою імені Білош був іменник Белобог.