Історичне значення (Словник):
Ім'я Білаш – українське чоловіче ім'я, яке походить з тих же коренів, що й південнослов'янські відповідники, такі як Белаш або Белац. Формування цього імені відбулося на основі прикметникового кореня "біл-", за допомогою того ж суфікса, що використовується у південнослов'янських іменах, наприклад, Белаш, Милаш, Радош.
Ареал використання імені Білаш, так само як і його південнослов'янського фонетичного відповідника, охоплював Україну, Болгарію та Сербію протягом Середньовіччя. У 1649 році серед козаків військ Запорозького було зареєстровано дев'ять осіб з цим ім'ям. Серед них: козак Уманського полку Білаш Василенко, козак Чигиринського полку Білаш Нечипоренко, козак Брацлавського полку Білаш Данилченко, козак Корсунського полку Білаш Панченко та інші.
Проте в XVIII столітті ім'я Білаш в Україні вже з'являється тільки у формі прізвищ. На території Польщі в кінці XV століття антропонім Білаш також використовувався лише в додатковому значенні поряд з ім'ям. Наприклад, у записі 1497 року зазначено Nobilis Johannis Biała s z Golsk.
Давність імені Білаш підтверджується записями назв населених пунктів Правобережної України, зокрема Волині, що існували в XV–XVI століттях, такими як село Белашів та Белашів. Також, значимими є патронімічні прізвища, зафіксовані серед козаків Полтавського полку в 1649 році, наприклад, Максим і Прокіп Білашенко, козак Корсунського полку Марко Білашенко, козак Переяславського полку Гриць Білашенко та інші.
