Ім'я 'Сушко' є атрибутивною апелятивною назвою, що утворена від прикметника 'сухий' (в значенні худий) за допомогою суфікса -ко. Це ім'я має численні приклади вживання в Україні протягом XVI - XVIII століть. Наприклад, у 1552 році згадуються: Сушко Безхлебич і Сушко Причолкович; у 1618 році - Suszko Balint з міста Зборів; у 1620 році - міщанин Сушко Кушнір з села Старе Полонне; у 1649 році - козаки Уманського полку Сушко Петренко та Леско Сущенко. У XVIII столітті прізвище Сушко також вживалося на Лемківщині, а нині його можна зустріти на Закарпатті.