Етимологія імені "Сурин" є спірною. Його основою могло бути антропонім, пов'язаний з прикметником "сур", що означає "світловолосий" або "світлорукий". Інша версія походження імені вказує на румунське слово "sur", яке перекладається як "сивий". Більшість зафіксованих випадків використання імені припадає на XV-XVI століття. Наприклад, у 1444 році згадується пан Сурин писар з міста Луцьк, в 1510 році - Сурин Путятин, королівський дворянин, а в 1552 році - Сурин Лобковиць з міста Мозир.