Тарас Григорович Шевченко
Персонаж Наталя
Тарас Григорович Шевченко
Персонаж Наталя
Іван Франко
Персонаж Наталією
Dictionary meaning
English pronunciation
English transliteration
Variations of name Nataliia
Gender
Чудово личать до по-батькові :
Хиталочко-гойдалочко,
Гойдайся, не скрипи.
Кричалочко-Наталочко,
Мала сестричко, спи!
Ой на Купала, Купалочка
не виспалася Наталочка.
Погнала бички дрімаючи,
Скачи, скачи скакалочко,
Срібні зіроньки грайте,
Не плач, не плач, Наталочко,
Ой, Леви, виручайте.
Коня попасав,
Дрібний лист писав -
Все до теї Наталочки,
Що вірно кохав.
І в перший день згоріла, і сидить в тіні...
Її Наташою араби називали,
Але ж Наталкою батьки її зовуть!
Нажаль, ті хлопці одного лише не знали,
На Батьківщині тих дівчат кохані ждуть!
Йдуть до школи усі діти. |
Соромливі першоклашки - |
Олі, Саші і Наташки. | (2)
А назустріч щедра осінь
Зникло десь веселе сонце.
Дощик стука у віконце.
Брат пішов у гості до Наташки.
Не розсіять сум і тугу
Ні книжки,ні голос друга -
Є красуні, є і симпатичні,
Є ефектні, щедрі і практичні!
А в Наташки сарафан в ромашки,
А в Надюшки аж три капелюшки,
А в Марічки в косах білі стрічки,
А я би так, а я би так хотів
Ганяти знову на дахах котів,
Малу Наталку подражнити в грі,
На самокаті мчати по дворі.
Приспів.
Я не Наталка, не Катерина,
Я не Палажка і не Христина,
Я — нова-нова, нова-нова-нова.
Орест і Славчик із Лесиком,
Роксолянка, Настя, Леся, Василинка,
І Наталка, і Катруся, і Маринка.
Приспів.
Ти не ховай своїх очей,
Моя Наталко,
Ти не ховай своїх очей,
Моя Полтавко!
Приспів.
Тут жили Наталка і Петро,
Твоя рідна донька Роксолана!
Тут тече величний наш Дніпро –
Ой, вже сміюся,
А та зараза із Італії,
Що називається Наталія,
Така дурна, немов пеньок.
Ой, а Оксана
Візьму телефон і скличу батальйон,
Хай в шоці буде кожен мажорний пежон!
О-о, ало! Наталя, Світлана,
О-о, ало! Каріна, Сейлін,
Но-но-но-но! Ця сукня погана,
Приспів:
Ната, Наталя, Наталі,
Давай махнемо на Балі!
Красунь багато на землі,
Думаю, саме тому її так складно було знайти,
Дивне відчуття - хвилююче, цікаво і страшно...
У графі сім'я: Наталя, 1 рік,
І батькова доза, про яку він не знав...
Хиталочко-гойдалочко,
Гойдайся, не скрипи.
Кричалочко-Наталочко,
Мала сестричко, спи!
Ой на Купала, Купалочка,
Не виспалася Наталочка.
Погнала бички дрімаючи,
Дніпро, степ й високі Карпати.
Наталочко, доню, кровинко моя! |
Пробач, що тебе покидаю, |
Я прагну, щоб вільною була земля,|(2)
Святий вечір!
Годі, годі, Наталочко,
Пшениченьки жати.
Святий вечір!
Скачи, скачи скакалочко,
Срібні зіроньки грайте,
Не плач, не плач, Наталочко,
Ой, Леви, виручайте.
Коня попасав,
Дрібний лист писав -
Все до теї Наталочки,
Що вірно кохав.
І в перший день згоріла, і сидить в тіні...
Її Наташою араби називали,
Але ж Наталкою батьки її зовуть!
Нажаль, ті хлопці одного лише не знали,
На Батьківщині тих дівчат кохані ждуть!
По провулку знайомім.
Не з тобою удвох,
А з Наталкою йду до кіно.
А тобі шлють привіт
Вікна в тихому домі
Ти, як печаль одвічна із смутком на вустах.
Ти, як бурхлива річенька, що не перепливти,
Краса непересічная також, Наталко, ти!
Краса непересічная також, Наталко, ти!
Сміється, моя милая, як дзвоники в полях,
Вгорі блакитне небо, в небі пташки,
Внизу в яру хлопчак пасе козу,
Тремтить моє нутро, жада Наташки,
Позаду мене вечір, груди переповнені Весняном.
Йдуть до школи усі діти. |
Соромливі першоклашки - |
Олі, Саші і Наташки. | (2)
А назустріч щедра осінь
І знає про це вся країна моя!
І люди вітають Наташку мою,
Всміхаються вслід на ходу.
Дорослішим начебто сам я стаю,
Зникло десь веселе сонце.
Дощик стука у віконце.
Брат пішов у гості до Наташки.
Не розсіять сум і тугу
Ні книжки,ні голос друга -
Є красуні, є і симпатичні,
Є ефектні, щедрі і практичні!
А в Наташки сарафан в ромашки,
А в Надюшки аж три капелюшки,
А в Марічки в косах білі стрічки,
Ой, купив я рубель та качалку,
Взяв я собі жінку Наталку.
Я ж її та й нагайко,
Щоб була мені хазяйкою.
А я би так, а я би так хотів
Ганяти знову на дахах котів,
Малу Наталку подражнити в грі,
На самокаті мчати по дворі.
і знову ночами ридають сумні Фатіма і Зарема.
Ну що їм робить бідолашним, як щастя Аллах не бажає...
Русяві Наталки-Наташки в Стамбулі мужчин спокушають.
Приспів.
Приспів.
Я не Наталка, не Катерина,
Я не Палажка і не Христина,
Я — нова-нова, нова-нова-нова.
Орест і Славчик із Лесиком,
Роксолянка, Настя, Леся, Василинка,
І Наталка, і Катруся, і Маринка.
Приспів.
Ти не ховай своїх очей,
Моя Наталко,
Ти не ховай своїх очей,
Моя Полтавко!
Я – квіточка ромашка,
Я - дівчинка Наташка,
Я - сонечко, хмаринка,
Я - мамина краплинка.
Сина женити Молодця Миколу
Дочку оддавати Молоду Наталку
Бувай же здоров Молодий Миколо
Да пройшов яром, пройшов низом,
Да що в Наталки дом з карнизом.
Про-вор-во-йшов я-вар-ва-ром,
Про-вор-во-йшов ни-вир-ви-зом,
Приспів:
Здуріла Наталка на клятих долярах,
Схудала, як палка, і спит в окулярах.
Раніше дуріла від мене до ранку,
В первий раз, Наталко,
В первий раз
Та вклонився отцю й неньці
Розкуті, а часом - монашки.
Люди, Анжели, Ірини,
Олі, Альони, Наташки...
Може не всіх я виграв,
Приспів.
Тут жили Наталка і Петро,
Твоя рідна донька Роксолана!
Тут тече величний наш Дніпро –
Що покохав тебе так палко,
Але не зміг свою любо
Ттобі подарувать, Наталко.
Приспів.
Прощайте, шкільні роки!
І ти назавжди запам'ятаєш
Останній бал своєї Наталки...
Приспів.
[Ой прийшов ік ній злічний панич,
Злічний панич-королевич:
— Дівиця Наталко! Перевези мене,
Скажу я тобі диво дивнеє:
Що у нас о Петрі Дунай замерзав.
І мені на душі стає тяжко,
В самоті я зажурений брожу,
Бо закоханий в тебе, Наташко,
А зізнатись тобі я не можу...
Ой, вже сміюся,
А та зараза із Італії,
Що називається Наталія,
Така дурна, немов пеньок.
Ой, а Оксана
Візьму телефон і скличу батальйон,
Хай в шоці буде кожен мажорний пежон!
О-о, ало! Наталя, Світлана,
О-о, ало! Каріна, Сейлін,
Но-но-но-но! Ця сукня погана,
Наче до причалу кораблі.
Іменем твоїм назвав я вулицю,
Іменем прекрасним - Наталі.
Не зустрітити там розлуку-блудницю,
не живуть там смутки і жалі.
Як хотів би я
Повернутися в той час,
Щоби на мить, пані Наталі,
Мені побачити Вас.
Ви, як перший сніг,
Сни ти бачиш тривожні і злі,
І прокинувшись, тихо шепочеш:
"Наталі..."
Приспів: (2)
Що там в серці нестабільно, розберись, знайди причину.
Що робити необхідно, в голові суцільна каша,
Бо, на жаль, не очевидно – Лєра це або Наташа?
Лєра це або Наташа?
Й Добрий Вечір!
Молода Наташа
Берези гляділа
Щедрий Вечір!
І йде спасати "русский дух".
Нема "катюш", а є Наташі
І Ваня – доблесний солдат.
Вони їм рідні, а не наші,
Я запізнилась навік на заручини наші,
Все проминуло, і вже не поверне до нас
Юний Болконський і ніжна Ростова Наташа.
Вальс, вальс, вальс, вальс,
Приспів:
Таша Сірук, Наташа Сірук,
Я без тебе в ці дні
Взагалі, як без рук.
За що мені гірка ця чаша
І хрест такий нелегкий мій...
Чому зустрів тебе, Наташа,
Я на стежиночці своїй?..
Тонка та Висока на Листя Широка й Добрий Вечір !
Молода Наташа Берези гляділа
Щедрий Вечір Щедрий Вечір !
І кохай тільки раз,
Тільки свою Віру
І Наташу, Роксоляну,
І Любашу!
Тільки нашу-нашу!
Сьогодні день народження в Наташі,
Сьогодні день щасливий і нещасний,
Нарешті день народження Наташі
Приспів:
Ната, Наталя, Наталі,
Давай махнемо на Балі!
Красунь багато на землі,
Думаю, саме тому її так складно було знайти,
Дивне відчуття - хвилююче, цікаво і страшно...
У графі сім'я: Наталя, 1 рік,
І батькова доза, про яку він не знав...
Хто кохання не знав, не любив не страждав, той не жив на Землі.
Cm Fm Cm
Наталі, Наталі, ти - мій сонячний біль, ти – ти мій місячний смуток.
Fm G Cm
Ти спокуса моя, ти – спокута моя, Наталі, Наталі.
А Надія, мов лелія,
А Килина, мов калина,
А Наталя просто краля,
А Марія - вічна мрія, ой!
Всі зовуть нас зозульки і малі ластів'ята,
А ми просто є цьомки, ваші гарні дівчата!
Є Зорянки, Христинки, є Наталі, Настусі,
Є Марусі, Оленки, і Даринки, Ганусі!
Вітер п'янкий, - о, Наталі! -
Парус тугий, - о, Наталі! -
Безкрай морський, - о, Наталі! -