Ломить втомлену спину. Теж вояк-волонтер...
Ти зібрала йому - і він рушив в дорогу.
І Надія підніме грізний гелікоптер,
І розкажуть стволи, як ми ждемо перемоги.
Суне броня, новий ріжок,
І своєю святою водою
Вмий обличчя від вражої крові!
Наша Віра й Надія з Тобою,
Дай в серця нам ще трохи любові!
Допоки сонце сяє, поки вода тече
C G Am F
Надія є.
C G Am F
Лиха біда минає, просто повір у це
Зібрались в дружнім колі всі рідні і близькі.
Благословенні будьмо, бо рід у нас такий!
Хай не вмирає Віра, Надію маєм знов;
Хай квітне Україна, і хай живе Любов!
Прославлений Цар,
Навіки Живий,
Ти - Надія моя!
Ти Смерть переміг,
Знищив силу гріха!
І поки кати мруть
Від страху й знемог,
Він - наша Надія єдина!
А той, хто осліп
І сидить у пітьмі,
Приспів:
Не залишай мене, моя Надія!..
Не покидай мене, моя Любов!..
Віро не сохни, допоки сонце гріє!..
Понесли в своїх долонях
Вогонь для нового сонця...
Віра... Надія... Любов...
Віра... Надія... Любов...
Знов блукають поміж люду
Останній шкільний дзвіночок,
Над сивим Дніпром туман.
Моє ім'я - то Надія,
Моє ім'я - то Любов,
Моє ім'я - чиста мрія,
Приспів:
Віра, Надія, Любов,
Віра, Надія, Любов,
В двері мої постукала
Вітер надасть сили знов!
І кожен день нехай вас зустрічає
Віра, Надія, Любов!
Хай щастя ваші плечі
Сіє віру над землею він,
Щоб воскресли в кожнім серці знов |
І Надія, і Любов! | (2)
Ллється музика Добра!
В цей вкрай потрібний час!..
В святковий вечір за столом прикрасимо серця
В Надію, Віру та Любов Великого Творця!
Та з добрим словом на вустах, з молитвою в душі
Навік прославимо Христа в цей час по всій землі!
Вона сильна, вона єдина,
Хоче свободи, бо одержима!
Любов!.. Віра!.. Надія!..
Te quіero Mamacіta!..
Ніколи не дайте померти.
Хай з вами крокують в житті
Любов і Надія, і Віра,
Бо чесно прожить у житті
Без цього ніхто не зуміє.
Приспів:
Ти - моя любов, душу мою гріла, |
Не робіть ремонт у кафе Надія! |
В центр на "пежо", |
Ти - моя ностальгія, |
Як ласкаво дивиться Марія,
Скільки спокою в Її очах,
В них - моя Любов, моя Надія,
Відступає біль, зникає страх!..
Я дивлюсь на Неї й гірко плачу,
У мовчанні все так небезпечно,
Як у гості приходить вона,
Та Надія, що просить востаннє
Все пробачить, почати з нуля!