Ім'я «Надій»

Чоловіче особове ім'я Надій - це похідний іменник від дієслова "надіятися" з первісним значенням "сподіватися, мати надію на краще". Ім'я Надій співвідносне з жіночим ім'ям Надія. Існує ймовірність, що воно містить у своєму складі прийменник "на-", як і в іменах Нажирь, Наславъ.

Перші фіксації чоловічого імені Надій в Україні датуються XVII століттям. Наприклад, у 1618 році згадують західного селянина на ім'я Надей. У Польщі в XI - XV століттях відповідниками цього імені часто виступають антропоніми в графічному вигляді, як Nadej, Nadzej.

У середньовічній Сербії було відомим чоловіче ім'я Надій, але з заперечною часткою Не-, тобто Ненадій. В Україні чоловіче ім'я Надій у формі родового відмінка - у Надія згадується з XIII століття. У Росії XVII століття це ім'я вже було популярним.

Просте чоловіче слов'янське ім'я Nadej свідчить про свою присутність на території Чехії. Загалом у Чехії зафіксовано шість ойконімів з основою Nadej, у тому числі й Nadej, що є дериватом зразка Nadejka, Nadejkov, Nadejkovcek. Ім'я Nadej також підтверджується кашубськими документами та слов'янськими пам'ятками з території Німеччини у 30-х роках XIII століття.

Усі ці факти є свідченням того, що чоловіче ім'я Надій уже в Середньовіччі мало загальнослов'янську поширеність. Доказом цього є факти з топонімії. Наприклад, у Галичині 1399 року вже згадується село Надієво, яке тепер знаходиться на території Долинського району Івано-Франківської області. Назва з посесивним суфіксом -ово вказує на те, що денотат був особою чоловічої статі.

У Чехії в 1375 році згадується окинім Nadejkov. Присвійно-прикметниковий суфікс -овий у всіх згаданих утвореннях, як і морфологія узгоджених з ними іменників, свідчить про те, що антропонім Надій був уже особовим іменем чоловічого роду, коли жіночого імені Надія ще не існувало, адже праслов'янський апелятив *nadeja був іменником жіночого роду.