Kateryna
Іван Франко
Персонаж Катерина
Іван Франко
Персонаж Катерина
Тарас Григорович Шевченко
Персонаж Катерина
Тарас Григорович Шевченко
Персонаж Катерина
Тарас Григорович Шевченко
Персонаж Катерина
Тарас Григорович Шевченко
Персонаж Катерина
Тарас Григорович Шевченко
Персонаж Катерина
Тарас Григорович Шевченко
Персонаж Катерина
Тарас Григорович Шевченко
Персонаж Катерина
Тарас Григорович Шевченко
Персонаж Катерина
Тарас Григорович Шевченко
Персонаж Катерини
Тарас Григорович Шевченко
Персонаж Катерино
Тарас Григорович Шевченко
Персонаж Катерино
Тарас Григорович Шевченко
Персонаж Катерину
Dictionary meaning
Катерина - це повне імʼя від імені Катя.
English transliteration
Variations of name Kateryna
Gender
Чудово личать до по-батькові :
Ох, дівча, моя дівчино,
Любко, люба Катерино,
Катерино, Катеринко,
Нам ця музика на ринку -
Наша доля і кохання,
Така-така-така |
Така Катеринко, |
А яка-сь, ніврочку! |
Така-така-така |
Приспів:
Роман косить, Гапка в'яже, Катерина загріба,
Грицько воли напува, Ганна воду витяга.
Ой, мамо, люблю Гриця.
Хто зашле сватів у хату, панове старшино?
Годі й справді дівувати нашій Катерині!
Є надія, хрест натільний, що вдягнула мати |
І молитовка недільна - мало що й казати | (2)
Спалахом любові світяться тобі.
В серці запалала неземна зоря,
Наче Катерина юна з "Кобзаря".
Приспів:
Приспів:
В Катерини кудри в'ються,
А за нею хлопці в'ються,
Бідолашному Василю, |
Я ходив собі по небесах аскетом,
Доки на мою державу не націлили ракети!
І хай править зомбованими не Катерина,
Та ми хряпнемо дверима, в дім не пустимо тварину!
Якщо чесно, світ нітрохи не змінився,
Hm Em
Моя ладна Катерина,
F# Hm
Зад мнєгонький, як перина.
Мала Катерина
Два маленьких сина.
Разом породила
Кучерява Катерина
Вчепилася за Мартина,
Гей-гей, уха-ха - |
Син мами не слухав,
Скоро оженився
Та й до жінки Катерини
Рано причепився.
У Хоружівці осінь вдягла в помаранчі калину,
На сільраді спросоння зависла зоря молода,
Спить село тільки Вітя поемою про Катерину
Зачитався укотре і вкотре в подушку рида.
Ще попереду бджоли, майдан і надій руїни,
Писав він про Україну
І про її долю,
Про панщину... "Катерину"
Й кріпацьку неволю.
Мало хто тепер читає
Була колись Україна,
Були вкраїнські гетьмани,
Лиш Катерина, вража мати, |
Розбила Січ, зруйнувала. | (2)
Як приїхав син Ванюша
Аж до свого двора:
Вийди, вийди Катерино,
Відчини-но ворота.
Приспів.
Я не Наталка, не Катерина,
Я не Палажка і не Христина,
Я — нова-нова, нова-нова-нова.
Дай міцно обійму,
Моя Катерино,
Зараз виїжджаю
У похід.
Приспів:
А Катруся молодичка, гарна яка краля,
Закохала в себе хлопців, мов зачарувала!
Ой, співає чорнобрива пісню про кохання,
Взяла в руки джавеліна -
Ворога як не було!
Придивилася Катруся,
Йде колона через яр,
Дала дрон своїй подрузі -
В рідну ми хатину!
Передай, матусю, |
Ти привіт Катрусі! |
Повернусь, і станеш ти - |
Найкраща бабуся!.. | (2)
Піди гулі позганяй,
А щоб гулі не гули
І Катрусі спать дали...
А щоб гулі не гули
Щоб радість приносив людям усім!
Кохана дружина Мар'яна
Та донька Миколи Катруся
Вітають ювіляра Любимира із повноліттям
І дарують йому пісню
А в Надюшки аж три капелюшки,
А в Марічки в косах білі стрічки,
А в Катрусі дві сережки в вусі!
Кожна жінка, неначе картинка,
Із-за гаю поспіша,
А до мене Ванюша:
Ти, Катруся, хороша!
Мила моя Катруся,
Я з тобою люблюся!
Орест і Славчик із Лесиком,
Роксолянка, Настя, Леся, Василинка,
І Наталка, і Катруся, і Маринка.
Приспів.
Ох, дівча, моя дівчино,
Любко, люба Катерино,
Катерино, Катеринко,
Нам ця музика на ринку -
Наша доля і кохання,
Приспів:
Роман косить, Гапка в'яже, Катерина загріба,
Грицько воли напува, Ганна воду витяга.
Ой, мамо, люблю Гриця.
У неділю від'їжджали,
Нам голівками кивали
Квіти бабці Катерини -
Фіолетові жоржини.!..
Хто зашле сватів у хату, панове старшино?
Годі й справді дівувати нашій Катерині!
Є надія, хрест натільний, що вдягнула мати |
І молитовка недільна - мало що й казати | (2)
Спалахом любові світяться тобі.
В серці запалала неземна зоря,
Наче Катерина юна з "Кобзаря".
Приспів:
От і йдеш до правди рачки і не знаєш де перед?
От і маєш торбу лиха, все віддавши лихварям,
Ярославна й терпе лиха й Катерина із байстрям;
То дівуєш, то вдовуєш і продатись ладна всім,
Не чорноземами дивуєш, а Чорнобилем своїм
Дарувала Катерина Козакам лимани
Ловіть рибу косіть сіно справляйте жупани | (2)
Приспів:
В Катерини кудри в'ються,
А за нею хлопці в'ються,
Бідолашному Василю, |
Сватай мене у неділю". | (2)
"Катерино люба, мила, |
Сватав тебе б, так несила, | (2)
Не до жартів, до любові - |
Забрала, Січзруйнувала. | (2)
Підем до тої Катерини,
До тої вражої цариці,
Що би віддала Україну |
Де весело жити. | (2)
Боюсь, Катерино,
Боюсь покидати,
Щоби мені білих ручок |
Пішов, пішов мій мужичок
У поле орати,
Його жінка Катерина —
У корчму гуляти.
Ой, на горі кирничинька, там холодна водичинька, | (2)
Ой, там Роман воли пасе, Катерина воду несе! | (2)
Ой, став Роман жертвувати: з ведер воду виливати. | (2)
Сміються над вами...
Не слухала Катерина
Ні батька, ні неньки,
Полюбила москалика,
А в барині за двором, | (2)
Ти Ярина-Марина,
Кучерява Катерина, —
За двором.
Та й підемо на Вкраїну доживати віка.
2. – Боюсь, Катерино, шоб нас не злапали,
Шоби наші білі ручки назад не зв'язали.
Вой да ти, дівчино Катери...
Ой, Катерино,
Сховай ме... ой, сховай мене
Вой да під перину.
А сам пішов до дівчини,
Та й до дівчини Катерини.
Та й до дівчини Катерини,
Тутай обійдеся.
Твоя жона Катерина,
А моя - Матрона,
Твоя жона, як перина,
Тільки нема тому переміни,
Котрий ходе рано до дівчини,
До дівчини та й до Катерини
Ночувати на білі перини.
Висушили чадом-димом
Тії добрі сльози,
Що лилися з Катрусею
В московській дорозі;
Що молились з козаками
А тепер все пройшло,все минуло
Чорна хмара над морем зайшла
І з наказу змії-Катерини
Кров'ю плаче козацька земля.
Я ходив собі по небесах аскетом,
Доки на мою державу не націлили ракети!
І хай править зомбованими не Катерина,
Та ми хряпнемо дверима, в дім не пустимо тварину!
Якщо чесно, світ нітрохи не змінився,
Та у нову комору,
Нема грошей, нема й скрині,
Ані жінки Катерини.
Гей, як удариться ж Семен,
Помочі прохати.
Вража мати Катерина
Негаразд вчинила:
Степ широкий, край веселий
На гульки пущяла.
Ой, йди, доню, Катерино,
Трохи погуляйся,
Ой-йой-йой-йой-йой
Тут будуть нас охороняти
Міцні собаки і менти.
Гикнеться стерві Катерині,
Як на фортеці ти і я
Піднімем келихи мартіні
Не клопочись,як північна година мине,
Хтось двері втворить на роствір.
Прийде Петрусь, Оксана, Катерина
І наймичка найде їх повний двір.
Три козаки в гості
[У тієї Катерини
Хата на помості,
Із славного Запорожжя
Син мами не слухав,
Скоро оженився
Та й до жінки Катерини
Рано причепився.
Тут нам мило, тут нам любо
З журби заспівати!
Ти, царице Катерино,
Що ти наробила?
Край веселий, край зелений
Десять раз вона родила
По дві дочечки йому:
Хібрю, Христю, Катерину,
Гальку, Гапку та Горпину,
Пріську, Юстю та Марину,
Заскрипіли рано двері
У великій хаті.
"Вставай, вставай, Катерино,
Брата зустрічати".
Катерина подивилась
У Хоружівці осінь вдягла в помаранчі калину,
На сільраді спросоння зависла зоря молода,
Спить село тільки Вітя поемою про Катерину
Зачитався укотре і вкотре в подушку рида.
Ще попереду бджоли, майдан і надій руїни,
Ні, не покритка Катерина, -
Даремно плакав Тарас.
Ти - масна, монгольська перина
Насолила з мене повну діжку снів-блинів,
На Катерину почала віщувать,
На Андрія віск лила, ліпила,
Полеля розбудила. Що тепер? Кричать?
І лине пісня до небес:
"Христос воскрес! Христос воскрес!"
© Катерина Перелісна
Чари маю, та чужого не займаю.
Схаменись, чудна Катерино,
Припни свого зятя до тина,
Що йому дівочії чари, |
Писав він про Україну
І про її долю,
Про панщину... "Катерину"
Й кріпацьку неволю.
Мало хто тепер читає
Була колись Україна,
Були вкраїнські гетьмани,
Лиш Катерина, вража мати, |
Розбила Січ, зруйнувала. | (2)
Ой-йо-йо-йой,
Де ж ти, моя Катерина?
Де ж ти, Катерино?
Розцвіла калина,
Розцвіла Калина,
Як приїхав син Ванюша
Аж до свого двора:
Вийди, вийди Катерино,
Відчини-но ворота.
Приспів.
Я не Наталка, не Катерина,
Я не Палажка і не Христина,
Я — нова-нова, нова-нова-нова.
Через Гальки, Соньки, Нати —
Знову свище півзарплати.
Не журися, Катерино,
Досить з нас і половини.
Приспів: (2)
Коло млина калина,
Кучерява Катерина, за двором.
2. Посіяли дівки льон (2)
В мене вже дівчина є -
На дворі біля калини
Вже чекає Катерина...
Ой мамо, мамо, відпустіть!
- Знаю я, що не маленький,
Глибока кирниця, глибоко копана,
Там стоїть Катруся, як намальована.
Ла-ла-ла-ла-ла, ха-ха,
Ла-ла-ла-ла-ла, ха-ха,
Глибока криниця, глибоко копана
Там стоїть Катруся як намальована.
Ля-ля-ля-ля ха-ха, ля-ля-ля-ля ха-ха
Там стоїть Катруся як намальована.
З беріжка крутого.
А Максимко каже: "Я Катрусю люблю",
Да ринула вода з Дунаю,
З Дунаю тихого,
Приспів:
А Катруся молодичка, гарна яка краля,
Закохала в себе хлопців, мов зачарувала!
Ой, співає чорнобрива пісню про кохання,
Через тя, козаче, що тя не видить.
Коло неї мати, як тиха вода.
Уставай, Катрусю, ти ще молода.
А Катруся встала, як не лежала
І сняться мені щоночі
Дружини чарівні очі,
І в онучки моєї Катрусі
Такі ж карі як у бабусі.
І вранці, коли проснуся,
Взяла в руки джавеліна -
Ворога як не було!
Придивилася Катруся,
Йде колона через яр,
Дала дрон своїй подрузі -
В рідну ми хатину!
Передай, матусю, |
Ти привіт Катрусі! |
Повернусь, і станеш ти - |
Найкраща бабуся!.. | (2)
Піди гулі позганяй,
А щоб гулі не гули
І Катрусі спать дали...
А щоб гулі не гули
Може, кароокі дивляться їм в душу
І шепочуть жадібні слова.
Той свою Катрусю, той свою Катюшу
Пригорта до серця і співа.
Ои, ви, сни солдатські, мов ті літні ночі,
Як швиденько, діти, пролетіли вже роки,
Лиш по телефону голос чуєм,
Була мала Катруся, а вже Катя стала ти,
І цю пісню ми тобі даруєм.
Так не раз згадаємо ті випадки смішні,
Щоб радість приносив людям усім!
Кохана дружина Мар'яна
Та донька Миколи Катруся
Вітають ювіляра Любимира із повноліттям
І дарують йому пісню
Приспів:
Дев'ятикласниця Катруся,
Я прозріваю, як на тебе дивлюся.
Надворі вже давно не падає сніг,
Приспів:
CAm
Дев'ятикласниця Катруся
F
Я прозріваю як на тебе дивлюся
А в Надюшки аж три капелюшки,
А в Марічки в косах білі стрічки,
А в Катрусі дві сережки в вусі!
Кожна жінка, неначе картинка,
Із-за гаю поспіша,
А до мене Ванюша:
Ти, Катруся, хороша!
Мила моя Катруся,
Я з тобою люблюся!
Підкручу я рудії вуса, ой,
Може гляне дівчина руса,
Чи Катруся, чи Гануся, чи Маруся,
Хоч підоптаний та все ж оженюся.
Для матусі найрідніший?..
І у відповідь луна:
Це Катруся чарівна.
Очі-бусинки сміливі,
Ручки-спритні, не ліниві.
Ха, пора на ФМ "Комплексного обіду"
Закажіть собі шніцеля, а пісню сусіду.
– Альо, добрий день! Я маленька Катруся.
Хочу замовити пісню бабусі.
Бабусі бабахнуло сьогодні шістнадцять
Плавали, плавали гуси, бавились гуси.
Раптом почули голос Катрусі.
А як почули - загелготіли, |
Вони знялися тай полетіли. | (2)
Ляжу спати тихо, діток не розбуджу!
Кашу, що не люблю, буду теж любити,
А Катрусі скажу в садок не ходити.
Я уже дорослий, я уже слухняний,
Орест і Славчик із Лесиком,
Роксолянка, Настя, Леся, Василинка,
І Наталка, і Катруся, і Маринка.
Приспів.
Надибав дівчину з чорними бровами. | (2)
Першая - Маруся, другая - Катруся,
Першая - Маруся, другая - Катруся, |
Третя - чорнобрива, з нею оженюся. | (4)
Знайшов я дівчину з чорними бровами, (2)
Першая Маруся, другая Катруся, (2)
Третя чорнобрива, на ній оженюся, (2)