Ім'я 'Голуб' має давнє слов'янське походження і виникло від назви поетизованого птаха - голуба. В Україні це ім'я функціонувало майже до XVII століття. Наприклад, у 1593 році згадується Голуб Сердятицький, а в 1615 році - Голуб Івашкович.
Починаючи з XV століття, від імені 'Голуб' часто утворювалися патроніми, які використовувалися як при іншому імені, так і без нього. Як приклади можна навести: у 1444 році згадується Панаско Голубович з села Ступно, у 1460 році - Iwan alias Holubyen, у 1548 році - кріпак Козьма Голубич з села Крачуново, а в 1635 році - Голубко, підданий Тишкевича, житель села Райки. У 1649 році козаки Чернігівського полку носили імена Іван і Петро Голубеня. Також у закарпатському селі Чинадьово в 1648 році згадується антропонім Holubina Janos.
У балканських слов'ян слова 'Голуб', 'Гьлуб', 'Goluban' і до сьогодні виконують функцію офіційних імен. У деяких районах Сербії чоловіче ім'я Голуб нині співвідносять із гіпокоризмом Драголлоб, тоді як в інших місцях воно вживається як базове ім'я.