Історичне значення (Словник):
Звонко — це зменшувально-пестливе утворення від повногодвоосновного імені Звонимир або Звонислав. Це ім'я користується популярністю та має давню традицію вживання в південнослов'янських мовах. У хорватських, сербських та болгарських мовах воно походить від дієслова "звонити" та іменника "мир".
Східнослов'янські писемні пам'ятки зафіксували ім'я Звонко з 1500 року, а на західноукраїнських землях, в формі Zwonko, його дослідники фіксують з 1631 року. Сьогодні ім'я Звонко серед українців актуальне переважно лише у Воєводині, Сримі (Сербія) та Хорватії. Наприклад, серед учнів середньої школи в місті Шид у 1942-1957 роках були присутні такі імена, як Звонко Крайцар, Звонко Кіш, Звонко Саєнкович та Звонко Ґнип. У 1771 році на Південній Гуцульщині в румунських селах засвідчується двослівне антропонімне іменування кріпака Zvinka Ivan.
Сучасне українське жіноче розмовно-побутове ім'я Дзвінка має прямий зв'язок із цим ім'ям і представлено в українському фольклорі XVIII століття.
