| Відмінок | Відмінювання |
|---|---|
| Називний — Хто? | Зозуля |
| Родовий — Кого? | Зозулі |
| Давальний — Кому? | Зозулі |
| Знахідний — Кого? | Зозулю |
| Орудний — Ким? | Зозулею |
| Місцевий — На кому? | Зозулі |
| Кличний — Звертання | Зозуле |
Історичне значення (Словник):
Транслітерація
Стать
| Відмінок | Відмінювання |
|---|---|
| Називний — Хто? | Зозуля |
| Родовий — Кого? | Зозулі |
| Давальний — Кому? | Зозулі |
| Знахідний — Кого? | Зозулю |
| Орудний — Ким? | Зозулею |
| Місцевий — На кому? | Зозулі |
| Кличний — Звертання | Зозуле |
На чорні кудрі наступали
З-під лоба карі очі висмикали
А ще Зозулі налітали
У головах сідали
Як Рідні Сестри кукували
Котяться сльози, як той горох! 2
11. Зозуля каже: "Ку-ку, ку-ку!",
За що я терплю таку муку? 2
Та Петрівочка минаєцця
Сива Зозуля ховаєцця
А чи було Літо чи не було
Чомусь Воно мені не докучило
Та Петрівочка минаєцця
Сива Зозуля ховаєцця
А чи було Літо чи не було
Чомусь Воно мені не докучило
Нащо вам так квилить? Мій боже милий! –
Снігир Зозулю перебив, –
Коли б я мав ваш стан і сили,
Оцю я погань би не їв,
Гей-я-гой Лелия Любованя то Велика Пасия! |(2)
Мы Зозулі не слухали
Лем бы-зме ся любовали *2
Чи бачиш, Дніпро висихає,
Пороги шуміти стають,
Зозулі по деревах сідають,
Про долю Вкраїни кують?
Сіла на калині, та й стала кувати. (2)
Ой, чого, Зозуле, ой, чого ж ти куєш?
Хіба ти, Зозуле, добро мене чуєш? (2)