Історичне значення (Словник):
Ім'я 'Жук' має давнє українське походження і є особистим побутовим ім'ям, що виникло від назви твердокрилої комахи. Воно може використовуватися в переносному значенні як 'хитрун'. Найдавніші згадки про це ім'я датуються XV століттям.
Наприклад, у архівних документах можна знайти записи:
- Жук Федорович, Жук Куринець (Архів ЮЗР, XVII/4, стор. 277, 353);
- 1453 рік: Nicolaus alias Żuk (AGZ XIV, 2989);
- 1552 рік: Żuk a Czapik Kowalewicz (ОЛЗ, 180);
- 1552 рік: Жук Матруна (ОКЗ, 116);
- 1564 рік: Жук Кунич (ЛЛС, 362);
- 1564 рік: Żuk Kochan, Żuk Bobrownik (ЛЛС, 337, 546);
- 1649 рік: Василь Жук (Р, 267).
З XVI століття в Україні від імені Жук почали утворюватися також патроніми, наприклад, козак Уманського полку 1649 року Федор Жукович (РВЗ, 220). Серед інших записів можна згадати:
- 1565 рік: Żuczkowicz (ОКЗР III, 15);
- 1596 рік: Жучонко (Архів ЮЗР III/1, 90);
- 1649 рік: Іван Жучок (Р, 97).
З 1417 року до сьогодні існує також село Жуково, що розташоване поблизу міста Мукачево на Закарпатті. У XVI столітті ім'я Жук було поширеним також у південних районах Білорусі, зокрема у місті Мозир, де записані такі випадки:
- Жук Феневич (ОМЗ, 638);
- 1528 рік: Дешко a Жук Нестеровичи;
- 1539 рік: Жук Иванович;
- 1540 рік: Жук Яцутич Кобцевич;
- 1564 рік: Жук Сенютич, Савко a Жук Расевичи;
- 1570 рік: Жук Корчмитович (Бір, 214).
