Історичне значення (Словник):
Особове ім'я Жаба походить від співзвучної назви земноводної тварини жаба і завжди належало до рідкісних родинно-побутових імен слов'ян. Серед імен українців Ужгородщини в селі Часлівці воно засвідчується записом 1393 року стосовно особи на ім'я Василь: Wasyl dictus Żabia. У цьому записі назва Жабля виступає означенням. Додатковим ідентифікатором особи при особовому імені в XIV столітті ім'я Жаба також з'являється на інших теренах України. Наприклад, запис 1364 року: Petro Żaba; 1649 рік: Михайло Жабля; 1649 рік: кріпак Михайло Жабка з села Тюшка.
В наші дні в Україні побутує понад 10 різних прізвищ, пов'язаних з цим іменем, таких як Жаба, Жабей, Жабка, Жабкович, Жабляк, Жабченко, Жабур, Жаботинський та інших. Ситуація подібна й у польському та чеському населення. Наприклад, у записі 1433 року зустрічається Андреас Жаба. Лише на території Білорусі лексема Жаба в функції власного імені затрималася до XVI століття, про що свідчить запис 1532 року: Жаба Семенович.
