Історичне значення (Словник):
Ім'я Вуйко, яке теж є особовим ім'ям, має свої варіації у сербів та хорватів, де воно вважається похідним від гіпокоризму Vuja. У болгар також вважаються похідними від архаїзму "вуйо", що означає "дитя, народжене після вуйкових дітей", або як побажальне ім'я з ідеєю "Хай живе і хай стане вуйком, тобто дядьком". В українських традиціях антропонім (В)Уйко асоціюється з апелятивом "вуйко", що означає "дядько, мамин брат". В Україні, особливо на заході, імена з основою Вуй- часто використовувалися, і слово "вуйко" продовжує вживатися як апелятив з аналогічним значенням. В Карпатах особові імена з основою Вуйк- / Вуйн- також були вжиті ще в XV столітті. На Закарпатті лексема Вуйко могла бути власним іменем навіть у XVII столітті. Однак розмежувати апелятивну, іменну та прізвиськову функції в давніх текстах інколи важко через вплив сусідніх народів.
