Схиляння імені

Відмінок Відмінювання
Називний — Хто? Ворона
Родовий — Кого? Ворони
Давальний — Кому? Вороні
Знахідний — Кого? Ворону
Орудний — Ким? Вороною
Місцевий — На кому? Вороні
Кличний — Звертання Вороно

Ворона

Історичне значення (Словник):

Ім'я "Ворона" походить від назви хижого птаха ворона. Як офіційне особове ім'я, воно використовувалося на українських землях до кінця XIV століття. Наприклад, у записах 1552 року можна знайти "Ворона Пушкарь" з міста Черкаси, а в 1596 році — "Ворона Туличевский". У люстрації Київської землі 1471 року згадується антропонім "Ворона Ивашкович". Іноді ім'я виступало як друге, наприклад, у записі 1582 року: "Александръ Ворона Боротинский".

Випадки самостійного вживання цього антропоніма також трапляються, наприклад, у запису 1458 року: "на то(м) ро(з)ѣздѣ бы(л)... пан Ворона". Проте з XVII століття ім'я "Ворона" вживається переважно як прізвище. Наприклад, козак Миргородського полку 1649 року Дмитро Ворона. Інші приклади: у 1666 році — кріпак Sandr. Vorona з села Тересва, у 1715 році — кріпак Olexa Vorona з села Сойми.

Словенці в місті Трієст використовували особове ім'я "Vrana" ще у XIV столітті. З середини XVII століття від імені "Ворона" почали утворюватися українські патроніми, такі як "Козак Корсунського полку Иванъ Воронинъ" та "козак Кропивнянського полку Дац Вороничєнько".

Транслітерація

Vorona

Стать

Хлопчик

Схиляння імені

Відмінок Відмінювання
Називний — Хто? Ворона
Родовий — Кого? Ворони
Давальний — Кому? Вороні
Знахідний — Кого? Ворону
Орудний — Ким? Вороною
Місцевий — На кому? Вороні
Кличний — Звертання Вороно

1 пісень зі згадкою імені Ворона

Там за Лісом за Лугом ходить Козак за Плугом

Хто посіє і пожне як не стане вже мене | (2)

Станьте Коні Вороні бо Могили в загоні
Ще й до того на Межі і на лихо не чужі | (2)

Дізнатись більше (джерело)