Історичне значення (Словник):
Ім’я Войтко є українським дериватим з демінутивним форматом -ко, як в іменах Володько, Славко, Станко тощо. Це ім’я походить від двоосновного слов’янського імені Войтєх або Войт. У польській мові цьому варіанту відповідає ім’я Wojtek, яке зафіксовано у місті Перемишль вже з XIV століття. Чехи використовують демінутив Vojtik.
На українських землях, від Карпат до Слобожанщини, ім’я Войтко зустрічається безперервно з XV до XVIII століття. Наприклад, у 1408 році в місті Львові згадується «пан Войтко Судомирський, суддя, Войтко з дітьми», а в 1451 році в місті Вільні говориться про «могоричників на ім'я Войтко». У 1605 році зафіксовано Войтка Малиновського з Житомира, а також Войтка Шурмача з села Дубова на Східній Словаччині. У 1620 році згадуються Войтко Тесля з села Старе Полонне, Войтко Колачник з села Березне та Войтко Лях з міста Старий Остропіль.
В реєстрі Запорозького війська 1649 року записані дев'ять козаків на ім’я Войтко у Київському, Корсунському, Кропивнянському, Полтавському та Уманському полках. Ось їх повні іменування: Войтко Степаненко, Войтко Мойсєєвич, Войтко Лях, Войтко Забузький, Войтко Голубицький, Войтко Жємємонський, Войтко Швець, Войтко Яцев зят, Войтко Бранченко. Один з цих Войтків записаний як Вуйтко Лещенко, а ще один – як Войток.
У білоруській традиції ім’я Войтко згадується вже з XIV століття і кваліфікується як зменшена форма нейтрального імені Войцех.
