Історичне значення (Словник):
Воїн – давнє слов'янське ім'я, яке впродовж Середньовіччя зберігалося у всіх слов'янських народів. Наприклад, у 1282 році згадується: «село на Вкраїні іменем Воинъ» (ПСРЛ II 889; ЕСЛГНПР 32). Подібні імена зустрічаються також у старосербській традиції XIV ст. (Воинъ), а сучасні македонські та болгарські імена (Воин) підтверджують цю традицію (Грк 56-58; Илчев 114). Чеське ім'я Vojen також може вважатися схожим (Knappovä 184).
Ім'я Воїн згадується й у білорусів, наприклад, у записах: Воін Гричинович, Воін Некрашевич, Воін Сенич. Проте, дослідник М. Віріла кваліфікує такі іменування як прізвиська (Бір 181, 203), а не як власні особові імена.
В українців та білорусів найбільша кількість записів імені Воїн припадає на XVI ст. Наприклад, у 1552 році згадується Воинъ Міцкевич – м. Черкаси (Туп 890); у 1579 році: Воинъ Боговитиновичъ (Арх ЮЗР VIIІ/4 429); український патронім 1579 р. Войнович (Арх ЮЗР VIIІ/4 440); патронім 1565 р. Войнич (Арх ЮЗР VII/I 218); метронім Woynczyn (ЛСХ 143).
Ім'я Воїн, ймовірно, виникло шляхом усічення двоосновного імені Войнѣгъ (X - Д 23). Менш імовірно, що його походження пов'язане з апелятивом "воїн", хоча вже на XV ст. ця лексема активно вживалася в кількох значеннях (ССУМ 1 188).
