| Відмінок | Відмінювання |
|---|---|
| Називний — Хто? | Verba |
| Родовий — Кого? | Verba |
| Давальний — Кому? | Verba |
| Знахідний — Кого? | Verba |
| Орудний — Ким? | Verba |
| Місцевий — На кому? | Verba |
| Кличний — Звертання | Verba |
Історичне значення (Словник):
Транслітерація
Стать
| Відмінок | Відмінювання |
|---|---|
| Називний — Хто? | Verba |
| Родовий — Кого? | Verba |
| Давальний — Кому? | Verba |
| Знахідний — Кого? | Verba |
| Орудний — Ким? | Verba |
| Місцевий — На кому? | Verba |
| Кличний — Звертання | Verba |
Де ж ти будеш спала Дівчино Кохана
На Вкраїні Далекій
В Степу під Вербою аби Милий із Тобою
На Вкраїні Далекій
Та ніхто не знає з ким доля з'єднає...
Що з тобою сталось? - Верби запитались. -
Може, громовиця не дала зустрітись?..
Не доплив до мене твій вінок ромену,
Не стій Вербо над Водою рано-рано,
Не стій Вербо над Водою та ранесенько.
Ой під Вербою під Зеленою Святий Вечір |(2)
Ой там Василько Коника пасе Святий Вечір |(2)
Коника пасе Пісню співає Святий Вечір
Де ж ти будеш спала Дівчино Кохана
На Вкраїні Далекій
В Степу під Вербою аби Милий із Тобою
На Вкраїні Далекій
Ой під Вербою під Зеленою
Приспів: Добрий Вечір!
І я відчула самотність, заметіль зими...
Ну, хто я без тебе?.. - Верба над водою?..
Струнка тополя, яку шарпають вітри,
Всі по парах, лиш я одна із сльозою
Поглянь, як все навкруг цвіте, буяє,
Гудуть хрущі... Верба розпустила коси,
Бджола на квітці мед-нектар збирає,
Клен цілує берізку, дзвенять срібні роси...
А ви кажете – альтернатива...
Око за око! Зуб за зуб!
Кров за кров! Верба за дуб!
Смішно про це розповідати вам
Та ніхто не знає з ким доля з'єднає...
Що з тобою сталось? - Верби запитались. -
Може, громовиця не дала зустрітись?..
Не доплив до мене твій вінок ромену,
Не стій Вербо над Водою рано-рано,
Не стій Вербо над Водою та ранесенько.
Весели ся Боже Наш над нами!*
А на тій Вербі Золота Кора
А на тій Вербі Рожеві Квіти
Ой тож не Верба Йванова Жона
Наше Купайло з Верби з Верби
А Ти Іване прийди-прийди
Наше Купайло з Верби з Верби
А ти Миколо прийди-прийди
Наше Купайло убирати
Дівкам Гилєчко розламати
Бо те Гилєчко з Верби з Верби
А я сказала прийди-прийди
У тебе в Домі так як у Раю
У тебе Верби й а Груші родять
У тебе Сини у Царя служать
А Царевичку все собі дружать
Мов сама, картопля лізе в рот!
А найкраще картопелькою я ласую,
Коли "Вербу рясну" надвечір почую...
Це мені, що комусь гранчак для апетиту!
Ну й ловка ж пісня... Вмерти – не жити!
Далі й далі тоне голос молодий,
Лиш кошлатить вітер сивий волос мій...
Сивий волос...Голос...Верби. Вечір. Спів.
Соняшник за тином голову схилив.