Історичне значення (Словник):
Особове ім'я Томило утворено усічено-префіксальним способом за допомогою форманта -ило від двоосновного імені Томислав. Препозиційний компонент цього імені походить від дієслова "томити", що означає 'втомлювати, мучити'.
Прикладом використання цього імені в українських пам'ятках писемності є численні записи з XVI-XVII століть. Наприклад, у 1552 році згадуються: Томило Севрук з міста Київ, а також Томило Кузьминич і Войно Томилове. У місті Луцьк фігурують Яцко та Томило Вороничи, а також Томило Швець. У 1563 році згадуються Томило і Трохим Некрасовичі, а також Томило Гончар з міста Кременець. У 1569 році записаний Томило Степанович, а в 1582 році – пан Томило Манцевич з міста Житомир.
Також у 1649 році згадуються козаки з іменем Томило, як-от Томило Павлович з Корсунського полку та Томило Сємєнєнко з Київського полку. Крім того, існують прізвища, пов'язані з цим ім'ям, такі як Лєско Томилєнко та Остап Томилєнько. Найпопулярнішим ім'ям Томило було серед козаків, як видно з записів Харківського перепису 1650 року, де фігурує, наприклад, Томило Андреенко.
