Відмінок | Відмінювання |
---|---|
Називний — Хто? | Тетяна |
Родовий — Кого? | Тетяни |
Давальний — Кому? | Тетяні |
Знахідний — Кого? | Тетяну |
Орудний — Ким? | Тетяною |
Місцевий — На кому? | Тетяні |
Кличний — Звертання | Тетяно |
Тетяна
Пестливе | Кличний |
---|---|
Тетянонька | Тетянонько |
Тетяночка | Тетяночко |
Тетянка | Тетянко |
Тетяся | Тетясе |
Таня | Тане |
Танечка | Танечко |
Танюся | Танюсе |
Танюша | Танюшо |
Танюшка | Танюшко |
Тата | Тато |
Тася | Тасе |
Таця | Таце |
Таценька | Таценько |
Тацечка | Тацечко |
Тацуня | Тацуне |
Значення
Народна форма канонічного імені Татіана. Походить, за основною версією, від лат. Tatiana — жіночої форми римського когномена Tatianus, утвореного від імені легендарного Тита Тація. Інша версія — від грец. τάσσω — «ставлю», «засновую», «встановлюю». Має рідковживану чоловічу форму — Татіан
Тетяна чи Агрипина: правда та походження імен
В останні місяці інтернетом ширяться відео, які нібито повідомляють про закон, що змінює ім’я Тетяна на Агрипина. Проте це лише чутки. Насправді це два різні імена, і жодних законодавчих підстав для таких змін не існує.
Обидва імена мають своє особливе значення та походження:
Походження імен не мають зв’язку з Росією, а їхнє благозвучне звучання ще довго прикрашатиме життя своїх власниць.
Транслітерація
Пестливі звертання імені Тетяна
Стать
Чудово личать до по-батькові :
Відмінок | Відмінювання |
---|---|
Називний — Хто? | Тетяна |
Родовий — Кого? | Тетяни |
Давальний — Кому? | Тетяні |
Знахідний — Кого? | Тетяну |
Орудний — Ким? | Тетяною |
Місцевий — На кому? | Тетяні |
Кличний — Звертання | Тетяно |
Мріють поїздити, бо весело
Любчик, з Юрком і Олексою,
І Тетянка, і Лідуся, і Ганнуся,
Ксеня, Устя, і Улянка, і Мартуся!
Буча, буча, буча, чака, чака, чака!
Добра тітонька Тетяна розбудила мене рано.
Я піднявся та зібрався прямувати до рибстану.
І хай з неба дощ закрапав я лякатися не стану,
Приспів:
Я - Тетяна, я - Тетяна молоденька,
Піднімаю нотну планку височенько!
Я співаю, видихаю світлу душу,
Та найкраще Тані — пироги у сметані!
Час ішов, минали дні — виросла Танюша,
Та не проміняла, ні, пироги на суші!
І п'янка любов мине, і розчарування,
Білим цвітом яблуні і груші,
Мов туманом Землю обняли,
Над рікою пісню від Танюші |
Буйні вітри світом понесли! | (2)
Сироватки трошки! | (2)
Ой, не сиди, Тетяночко,
Боком,
Ой, не сиди, Тетяночко,
Не лай мене,
Не лай мене ти, Тетяночко,
Не я збавив на тобі личко.
О, Тетяночко,
Ти красою своєю взяла моє серце,
Я не знаю, як жити мені тепер.
На щастя, чи біду?..
Тетяночко, Тетянко,
Дівчатко моїх мрій,
Здавалося навіки ти моя,
Мріють поїздити, бо весело
Любчик, з Юрком і Олексою,
І Тетянка, і Лідуся, і Ганнуся,
Ксеня, Устя, і Улянка, і Мартуся!
А смачний із медом коржик
Так і проситься у кошик,
Бо Тетянка йде до бабці
Копирсатися на грядці.
Гей, а що у третій жмені?
Там діброва, ще й зелена.
Там Тетянка походжає,
Отця й неньку повтішає:
Що у неї біле личко,
Велика радість
Для її родини.
Вдягнули на Тетянку
Барвисту вишиванку
Бери її, |
У Тетянки на ґанку
Квітуть намальовані квіти.
У Тетянки, як завжди,
Приспів:
О, Таня, Танечко, Тетяна!
Я люблю тебе, кохана!
Ти повір у щирі слова!..
Приспів:
І ця Танька, Танечка, Тетяна,
В котру був закоханий весь клас,
Підійшла до тебе і неждано
Буча, буча, буча, чака, чака, чака!
Добра тітонька Тетяна розбудила мене рано.
Я піднявся та зібрався прямувати до рибстану.
І хай з неба дощ закрапав я лякатися не стану,
Гей, га, упалило, голова вже закрутилась
Гей, га, а Тетяна аж до рання вибігла.
Гей, га, що за диво – при садибі щоб Данило,
Гей, га, уха-ха, всі танцюють гопака.
Уляну, Явдоху, Одарку, Солоху,
Олену, Мар'яну,
Степаниду ще й Тетяну.
Батьки й дітки дружно жили,
Ой за Гаєм ой за Гаєм за Дунаєм
Там Тетяна купалася
Купалася купалася-купалася
Гогі, Вано і Ісак, і Аврам...
Також Тетяна була і Христина,
Мар'яна, Богдана, Оксана була,
Вчитель історії і з ним Марина,
Приспів:
Я - Тетяна, я - Тетяна молоденька,
Піднімаю нотну планку височенько!
Я співаю, видихаю світлу душу,
Ой, за гаєм, | (2)
За Дунаєм
Там Тетяна жито жала.
Там Тетяна | (2)
Я ніколи не журився.
За Тетяну рубля дав,
Бо Тетяну сподобав.
Та найкраще Тані — пироги у сметані!
Час ішов, минали дні — виросла Танюша,
Та не проміняла, ні, пироги на суші!
І п'янка любов мине, і розчарування,
Білим цвітом яблуні і груші,
Мов туманом Землю обняли,
Над рікою пісню від Танюші |
Буйні вітри світом понесли! | (2)
На похмілля, все одно, чарку наливаю...
Чи це ти Тетяна!? То сідай напроти,
Вип'єм за кохання, якщо ти не проти!
Поки Таня чарку п'є, в ноги підглядаю...