Історичне значення (Словник):
Стоян — це традиційне слов'янське ім'я, яке є найбільш улюбленим та опоетизованим македонцями, сербами та болгарами. Його походження виводять із дієслова "stojati" та суфікса "-apъ". Первісна семантика імені вбачає в ньому побажання в охоронних цілях: "Нехай зостанеться живим!". Сама ідея наділити ім'я захисною функцією, за В. Будзішевською, прийшла до балканських слов'ян від тюркських чи монгольських народів, а завдяки болгарам вона поширилася на всю слов'янську північ.
Найдавніші записи цього імені на українських теренах сягають XIV століття. Наприклад, у 1370 році згадується шляхтич: "Jo. dictus Stoyan kenesius"; у 1404 році — пан Прочелник Стоян у місті Кам'янець; у 1420 році — шляхтич Stoyan de Krichfalva; у 1442 році — пан Сава Стоян. Також існує патронім 1366 року: пан Навоуй Стояньский у місті Перемишль.
У подальших століттях антропонім "Стоян" уже однозначно виступає як прізвище. Наприклад, козак Миргородського полку у 1649 році Семен Стоян.
