| Відмінок | Відмінювання |
|---|---|
| Називний — Хто? | Сонечко |
| Родовий — Кого? | Сонечка |
| Давальний — Кому? | Сонечкові |
| Знахідний — Кого? | Сонечка |
| Орудний — Ким? | Сонечком |
| Місцевий — На кому? | Сонечкові |
| Кличний — Звертання | Сонечче |
Історичне значення (Словник):
Транслітерація
Стать
| Відмінок | Відмінювання |
|---|---|
| Називний — Хто? | Сонечко |
| Родовий — Кого? | Сонечка |
| Давальний — Кому? | Сонечкові |
| Знахідний — Кого? | Сонечка |
| Орудний — Ким? | Сонечком |
| Місцевий — На кому? | Сонечкові |
| Кличний — Звертання | Сонечче |
Там стояла Темниця Кам'яная
А в Тій Темниці Сімсот Козаків Бідних Невольників пробувало
Та ні Божого Світу ні Сонечка
Праведного в очі ніколи на забачали
Прилетіло Сонечко
На листочок м'яти,
Запитало Коника,
Через ту Бандурку бандуристом став | (2)
Де Крим за Горами там Сонечко сяє
Там моя Голубка з жалю завмирає | (2)
Приспів:
Всі щасливі - у веснянках,
Вони - Сонечкові діти
Рудуваті й рижуваті,
Мов яскраві літні квіти!
В нашім місті є садочок,
"Сонечком" він зветься,
Для маленьких діточок
Місце тут знайдеться.
До сонця личком тягнуться,
І лагідно, мов донечки,
Із Сонечком вітаються.
Голівоньками вертять,
Ой дай Боже ! | (2)
А Другий гостьо Красне Сонечко Ой дай Боже !
Красне Сонечко а Другий гостьо
Ой дай Боже ! | (2)
Синє Озеро розливаєцця | (2)
Ясне Сонечко усміхаєцця
Жито Силоньки набираєцця | (2)
Ой Мій Синочок на Весь-Сьвіт Значен
На Весь-Сьвіт Значен й на Ввесь-Сьвіт Славен
У Мого Синка в личку Сонечко
В личку Сонечко йа в чолї Місьиц
Йа в потилици бай Три Зірници!
Застеляй Столи клади Колачі
Будуть до Тебе Три Гості разом
Перший Гостонько Ясне Сонечко
Другий Гостонько Ясний Місяцю
Третій Гостонько Дрібен Дощичок
За тими Воротами стоять Стовби Золотії
Сам Хозяїн ходить як Місяць ісходить
Єго Жена ходе як Сонечко сходе
Єго Дїти ходять як Зорочки сходять
Ой устану ранесенько вмию Личко Білесеньке
Ще Сонечко не зійшло в мене Личко розцвіло -2
Ой пішла я в Ліс по Дрова Білі Ручки поколола
Як я засвитаю ввесь мир утїшаю
А Сонечко каже нема понад мене
Ой бо як я зійду в Недїлю раненько
Обгрію же я гори тай долини
Щож Місячик то Господарик
Що Сонечко то Господинька
Ясниї Зірки то Його Дітки
А Третій товариш Дрібен Дощик
Що Сонечко каже як я зійду
То зрадується Старе й Мале
З Трьома Верхами з Двома Вікнами
З Двома Вікнами з Райскими Дверми
В Перше віконце Сонечко сходит
В Друге віконце Місяць заходит
Ой в Райскі Двері сам Господь ходит
Откаль Сонечко сходило
Там Дівча Яблін садило
Росний Яблінко високо
Із Вітром Сонечко розгуторило мову
Про силу, бачите, хто з них модніший був.
Звичайно за словцем балакали по слову,
Ось Сонечко зійшло,
І світить нам, і гріє,
І божий мир, як маківка, цвіте;
Приспів: Ой рано
Ой рано-рано
Сонечко зійшло кохано
Зустріла вона Трьох Косариків
поховай мене в беріженьку.
Вода корінь омиває,
тіло Сонечко вигріває.
2.Я по Львову чемчикую, та по вуличках мандрую,
Пісеньки сладаю на ходу.
Сонечко мені сміється ,і чудовий день здається,
Я по місту радісно іду.
Парки і палаци поверхові,там на замку навіть вежа є.
Мені Сонечко призналося:
– Я люблю цей світ!
Я ізранечку всміхаюся
У батьків я донечка, доня невеличка,
Каже мама: Сонечко - і цілує в личко,
Вчить мене мій татко лиш добро творити,
І про гарну долю Господа молити.
Одігріє весною і літом. | (2)
Розгнівилась на Сонечко Ніч,
Та й забралася спати на піч,
Поки спатиме Ніч на печі
Кохання-кохання
З Вечора до Рання
Як Сонечко зійде
як Сонечко зійде
Кохання відійде *
Там стояла Темниця Кам'яная
А в Тій Темниці Сімсот Козаків Бідних Невольників пробувало
Та ні Божого Світу ні Сонечка
Праведного в очі ніколи на забачали
Чарівливого зілля на лиштві весни!?.
В вишиванці і Сонечка промінь,
Колискова матусі у хрестик вплелась,
Мого роду вкраїнського гомін
Пахнуть, пахнуть котики
Ніжним деревцем.
Пестило їх Сонечко,
Вітер лоскотав
І Струмочок дзвінко їм
За тим, кого я вірно любила...
Я дочекаюсь Сонечка доранку,
Воно візьме за руку мене.
І піду, де Місяць на світанку
Місяць зорить у рожевім серпанку,
Виглядає Схід Сонечка край села,
Там живе вродлива дівчина Чайківчанка,
І золотавий промінь веде до Дністра.
І нестрашні вітровії, заметіль зими...
Ти - найкращий на світі!.. Я дихаю тобою!..
Ти - моє Сонечко, що осяює путь у світи!
До образу святого,
У снах намалюю казку
І нахилю промінь Сонечка Ясний,
І вишиванку вишию до лиця
В життєву дорогу.
Осінь днем дорожить,
Збирає урожай і медові сочні плоди у комору,
Із за хмар випромінює Сонечко теплом...
І ласкає кожну мить,
І Королева Зима на білім коні
Приспів:
Кольоровий світ! Сонечко, привіт!
Небо голубе хмарками цвіте!
Кольорові дні – теплі і ясні!
Не сходило враниці Сонечко,
Щось стукало у віконечко,
Віконечко відчинялося,
Тогди пізнали Господа Бога
Господа Бога Ісуса Христа
Бо в Правім личку Світле Сонечко
А в Лівім личку Ясний Місяцю
А в грудєх Єму Ясна Зоречка
Ой Мій Синочок ой бо Значненький
У лївім личку Зірничка чає
А в правім личку Сьвітле Сонечко
А в сьвітлім чолї Йисний Місьицю
Що Перший гостьо Ясен Місяцю
А Другий гостьо Красне Сонечко
А Третій гостьо Дробен Дощику
Три Гості сидять Три Товариші
Єден товариш Ясне Сонечко
Другий товариш та Місяченько
Третій товариш та Дрібен Дощик
Будуть до Тебе (і)з Неба Гості
Шо Первий гостю Ясен Місяць
А Другий гостю Ясне Сонечко
А Третїй гостю Дробин Дощ іде
В неділю, в неділю рано.
Другий товариш – Світле Сонечко.
В неділю, в неділю рано.
Покотилася нестримная
На зірковім сяйві тла.
Підставля боки під Сонечко,
Що дається вона ма –
То буяє щире літечко,
Сміється в небі Сонечко,
Тепленько, легіт дме,
Гарненькая дитиночка
Спи, моя Радосте,
Зіронько ясна,
Спи, моє Сонечко
Світле, прекрасне.
Вийди, вийди, Сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
Приспів.
А "Сонечко" група, як сонце сіяє,
Як сонечко діток теплом зігріває,
А в групі, яку ми звемо "Левеня",
Приспів:
Люлі... Люлі... Сонечко, люлі...
Зайченятка в лісі поснули,
У гніздечку сплять пташенятка,
Через ту Бандурку бандуристом став | (2)
Де Крим за Горами там Сонечко сяє
Там моя Голубка з жалю завмирає | (2)
На лужку радіють!
(у центрі кола дитина-Хмарка присідає,
дитина-Сонечко робить "ліхтарики" на пружинці,
Інші діти ведуть хоровод, співають)