Відмінок | Відмінювання |
---|---|
Називний — Хто? | Славко |
Родовий — Кого? | Славка |
Давальний — Кому? | Славкові |
Знахідний — Кого? | Славка |
Орудний — Ким? | Славком |
Місцевий — На кому? | Славкові |
Кличний — Звертання | Славче |
Історичне значення (Словник):
Ім'я "Славко" є розмовним українським утворенням, яке походить від форманта "-ко" і базується на антропооснові "слав-". В Україні ім'я Славко згадується вже з 1520 року, зокрема у постаті Славка Будянського. Також відомий патронім Sławkowicz, що датований 1565 роком. Є самостійним непопулярним іменем в Україні, або пестливим звертанням до імені Вячесла́в.
Це ім'я використовується в Україні, Болгарії, Сербії та Хорватії як гіпокоризм (зменшена форма ім'я). У Сербії "Славко" зафіксоване з XII століття, а на Словаччині - з XII-XIII століття. В Польщі ім'я "Sławko" фіксується з XIII століття.
Транслітерація
Стать
Відмінок | Відмінювання |
---|---|
Називний — Хто? | Славко |
Родовий — Кого? | Славка |
Давальний — Кому? | Славкові |
Знахідний — Кого? | Славка |
Орудний — Ким? | Славком |
Місцевий — На кому? | Славкові |
Кличний — Звертання | Славче |
Але стара мамка,
Я не піду за Сафата,
Я піду за Славка!
А як прийшла я до Славка,
Луснула дверима,