Ім'я «Шемет»

Ім'я "Шемет" має свої коріння в дієслові "ше-метатися", що означає "метушитися". Перше документальне згадування особового імені "Шемет" відноситься до XV століття: наприклад, є запис про те, що "про­дала пану Шемету" в місті Вільна. У 1552 році згаданий Шемет як боярин Остера. У XVIII столітті прізвище Шемет зустрічається в кількох селах Закарпаття. У 1645 році зафіксовано патронім "Шеметенко" в місті Біла Церква. Крім того, у XV-XVI століттях антрополексема "Шемет" кілька разів зустрічається в Росії.