Історичне значення (Словник):
Особове ім'я Рудко, як і його варіант Рудько, могло утворитися за допомогою субстантивуючого суфікса -ко від антропооснови Руд-, що пов'язана з кольоровим значенням 'рудий'. Однак воно могло виникнути також унаслідок усічено-суфіксального способу творення від когось із давньо-слов'янських двоосновних імен зразка Rudomysl, Rudomir, Rudoslav. Українське особове ім'я Рудко у пам'ятках писемності згадується вже з XVI століття. Наприклад, у 1565 році: Rudko Mołotiło, Rudko Warkołup. Також є записи співзвучних прізвищ з 1565 року: Маркъ Рудко - місто Бар та Іванъ Рудька - львівський православний священик 1590 року. Згадується також ім'я запорозького козака Брацлавського полку у 1649 році - Рудко (без прізвища). У XVII столітті і пізніше лексема Рудков у українців вже виступає лише в ролі прізвищевої назви. Наприклад, у 1649 році: козаки Уманського полку Данило Рудко та Юрко Рудчєнко. У поляків імена Rudko і Rudek простежуються з XIV століття. Наприклад, у 1375 році: Rudconede Strachon; у 1416 році: Petrusdictus Rudek. Від імені Рудко та Рудько утворювалися патроніми, наприклад, у 1654 році: Стенка Рудчєнко - білоруський козак.
