Відмінок | Відмінювання |
---|---|
Називний — Хто? | Романа |
Родовий — Кого? | Романи |
Давальний — Кому? | Романі |
Знахідний — Кого? | Роману |
Орудний — Ким? | Романою |
Місцевий — На кому? | Романі |
Кличний — Звертання | Романо |
Значення
Транслітерація
Стать
Чудово личать до по-батькові :
Відмінок | Відмінювання |
---|---|
Називний — Хто? | Романа |
Родовий — Кого? | Романи |
Давальний — Кому? | Романі |
Знахідний — Кого? | Роману |
Орудний — Ким? | Романою |
Місцевий — На кому? | Романі |
Кличний — Звертання | Романо |
Я прочитала лист розлуки.
Між нами скінчене усе.
Ах, пощо Романа пізнала?
Пощо його кохала?
Щоб я тепер сама осталась.
Гришці чашку, Мишці чашку,
Лаврентію чашку і Дмитрію чашку,
А Роману весь самовар | (2)
Стала їх тьоща й угощать | (2)
Ще й казала: "Буду бити,
Щоб Романа не любити".
- Навчу, дівко, що казати,
Я прочитала лист розлуки.
Між нами скінчене усе.
Ах, пощо Романа пізнала?
Пощо його кохала?
Щоб я тепер сама осталась.
Ой, Роман на току
Узувається,
Романиха з Романа |
Насміхається. | (2)
Як я була молодою нелінивая,
Доганяла Романа коло Києва. | (2)
Доганяла Романа коло Києва,
– Типир, мамо, признаюся, що з Романом кохаюся! | (2)
На Романі камизилька, пристав Роман до серденька, | (2)
На Романі шаль єдвабни, а мій Роман дуже гарний! | (2)