Історичне значення (Словник):
Перемисл — українське чоловіче особове ім'я, яке виникло в пізньослов'янську добу. Воно має своє походження від назви галицького міста Перемишль (по-польськи Przemyśl), що розташоване на річці Сян. Це місто у IX столітті було столицею удільного руського князівства. Перше згадування про це місто датується 981 роком, і про це сказано в літописі: «літо 981 р. Володимир... завоював Перемишль».
У всіх давніх записах назва міста зберігає повноголосий формат і рефлекс посесивного суфікса *-jb. Лише через чотириста років у польсько-латинському написанні назву передають як Przemyśl. Найімовірніше, особове ім'я Перемисл є скороченням давнішої назви Пере(ими)мисль, яка могла означати 'той, хто вседобре продумає'.
Слов'яни мали б бути вдячними за це ім'я засновнику королівської династії Пшемислів, яка згадувалася в польсько-латинських джерелах XIII–XV століть як Przemyśl. Подібні, але неповноголосні оніми (географічні назви) з'являються на західно- та південнослов'янських землях періоду Середньовіччя.
Ім'я Перемисл, як і чеське Pfemysl або польське Przemyśl, містить префікс пере-, а також давню іменну основу 'мисль', що означає 'думка', або дієслово 'мислити'. Отже, в кінцевому рахунку, особове ім'я Перемисл на його Батьківщині могло мати значення 'роздуми, обдумування, обмірковування, передумування'.
