Відмінок | Відмінювання |
---|---|
Називний — Хто? | Олексій |
Родовий — Кого? | Олексія |
Давальний — Кому? | Олексієві |
Знахідний — Кого? | Олексія |
Орудний — Ким? | Олексієм |
Місцевий — На кому? | Олексієві |
Кличний — Звертання | Олексію |
Олексій
Пестливе | Кличний |
---|---|
Олесь | Олесю |
Олесик | Олесиче |
Лесь | Лесю |
Лесик | Лесиче |
Олелько | Олельче |
Олешко | Олешче |
Альоша | Альошо |
Льоша | Льошо |
Алекс | Алексе |
Алік | Аліче |
Значення
ім’я грецького походження. Давньогрецьке значення імені Олексій пов’язане зі словами “захищати”, “запобігати”, “відбивати”
Олексію чи Олексієві
В кличному відмінку правильним є варіант Олексі́ю. А ось в давальномуобидва варіанти можна використовувати.
Олексій - це повне імʼя від імені Льоша.
Транслітерація
Пестливі звертання імені Олексій
Творення по батькові
Стать
Імена що личать до по-батькові Олексійович:
Добре звучать з по-батькові Олексіївна:
Відмінок | Відмінювання |
---|---|
Називний — Хто? | Олексій |
Родовий — Кого? | Олексія |
Давальний — Кому? | Олексієві |
Знахідний — Кого? | Олексія |
Орудний — Ким? | Олексієм |
Місцевий — На кому? | Олексієві |
Кличний — Звертання | Олексію |
То тоді ж козаки все це зачували
Та до Олексія Поповича словами промовляли:
"Ти ж, було, Олексію Поповичу, на день тричі святе письмо у руки береш, та й читаєш,
Та й нас, козаків простих, на все добре навчаєш,
А чого ж ти більше від нас на собі гріха маєш?"
Нам годиться теє спом'ятати,
за которими молитвами стали ми хліба-соли поживати.
(Дума про Олексія Поповича)
В крамницю на роликах їде по хліб.
Мріють про ролики новесенькі
Орест і Славчик із Лесиком,
Роксолянка, Настя, Леся, Василинка,
І Наталка, і Катруся, і Маринка.
Там, де знімають кіно!
Ой, а Олеся
Все на комп'ютері щось клацає,
Потім себе за дупу мацає,
Приспів.
Як же ж так, Олесю люба,
Зіронько ти ясна,
Чом покинула так рано
Без тебе, Олесю, буйний вітер віє,
Без тебе, голубонько, сонечко не гріє.
То тоді ж козаки все це зачували
Та до Олексія Поповича словами промовляли:
"Ти ж, було, Олексію Поповичу, на день тричі святе письмо у руки береш, та й читаєш,
Та й нас, козаків простих, на все добре навчаєш,
А чого ж ти більше від нас на собі гріха маєш?"
Нам годиться теє спом'ятати,
за которими молитвами стали ми хліба-соли поживати.
(Дума про Олексія Поповича)
Примітки:
* - тут мова йде по Олексія Сагомонова, менеджера групи.
В крамницю на роликах їде по хліб.
Мріють про ролики новесенькі
Орест і Славчик із Лесиком,
Роксолянка, Настя, Леся, Василинка,
І Наталка, і Катруся, і Маринка.
Але обережним він не був,
Вибіг на проїжджу він частину
І Лесика з собою потягнув.
Друзі не помітили дев'ятку,
Чи в полі біліє пороша,
Чи злива полоще, чи град,
Стоїть над горою Альоша,
Альоша, Альоша,
Стоїть над горою Альоша -
Коровай-коровай
Iван да Мар'я, налiтай
I ти, Альоша, не зiвай -
Хохли спекли коровай
Там, де знімають кіно!
Ой, а Олеся
Все на комп'ютері щось клацає,
Потім себе за дупу мацає,
Приспів.
Як же ж так, Олесю люба,
Зіронько ти ясна,
Чом покинула так рано
Я і мій кум пан Олесь, зелена Мазда 323 -
Більше такої немає на цілій планеті.
Може не на планеті, може тілько у Львові,
Москалі хтіли, щоб ми були з ними.
Ми їм сказали: "Нюхайте бринзу".
27 серпня день народження мого друга Олеся,
Їдем на дачу, смажимо сосиски і розказуємо на ніч страшні історії.
Ось, за що я люблю літо...
Приспів:
Dm Gm7
Пішла, ніколи не повернешся, Олеся,
C7 F D
Прощай, кохана моя, мила, прощавай.
Приспів.
Бували тут Чехов, Купрін і Олесь.
Тараса і Лесі сліди
На наших стежках загубилися десь,
Де не глянь - все дівчата,
Все дівчата, все дівчата:
А Олеся гарно зветься,
А Зоряна, ой, рум'яна,
А Надія, мов лелія,
І як жити так далі не знаю,
Тону в горі, в журбі гину я.
Та до болі Олесю кохаю,
А вона - тільки муза моя!..
Без тебе, Олесю, буйний вітер віє,
Без тебе, голубонько, сонечко не гріє.
Всьо хату децибелами заллю,
Шоб ваш скандаль не чути, мамо.
Нову касету Лесик-Band куплю
І будете ви з нами, мамо,
Гоп-ца-ца так само.
Слухай, скрипить попід вікнами сніг!..
Слухає Лесик, слуха Ігорчик,
Чи не лунають здалеку дзвіночки,
Чи біле авто не заїжджає
Поламав смичок Івась.
Та знайшлись у Льоши й Тані
Гарні ложки дерев'яні.
Чок-чок, чоки-чок!