Відмінок | Відмінювання |
---|---|
Називний — Хто? | Нечай |
Родовий — Кого? | Нечая |
Давальний — Кому? | Нечаєві |
Знахідний — Кого? | Нечая |
Орудний — Ким? | Нечаєм |
Місцевий — На кому? | Нечаєві |
Кличний — Звертання | Нечаю |
Історичне значення (Словник):
Транслітерація
Стать
Відмінок | Відмінювання |
---|---|
Називний — Хто? | Нечай |
Родовий — Кого? | Нечая |
Давальний — Кому? | Нечаєві |
Знахідний — Кого? | Нечая |
Орудний — Ким? | Нечаєм |
Місцевий — На кому? | Нечаєві |
Кличний — Звертання | Нечаю |
Ой з-за лісу, із-за темного,із-під Чорного гаю,
Як крикнули та козаченьки:"Утікаймо, Нечаю!"|(2)
Ой як же ми, козаченьки, будем утікати,
З-під чорного гаю,
Ой крикнули козаченьки:
"Утікай, Нечаю!"
"Не бійтеся, не бійтеся,
З-під чорного гаю,
Ой, крикнули козаченьки:
Утікай, Нечаю!
Не журіться, не журіться,
Пани-отамани,
По дорозі зустрічаю Федора, Івана,
Василя, Петра Нечая, Йосипа, Степана...
По чарчині налили, вусом закусили,
А що далі вже було – пам'ятать не в силах!
Тож чи скоришся втомі уже?..
Поставай, рішенець недалечко,
Знов Нечаєві коні іржуть.
Буть і буть – України краєчком,
Непричаленим чайки крилечком,
Ой з-за лісу, із-за темного,із-під Чорного гаю,
Як крикнули та козаченьки:"Утікаймо, Нечаю!"|(2)
Ой як же ми, козаченьки, будем утікати,
Виступали козаченьки
З високої гори,
Попереду козак Нечай |
На воронім коні. | (2)
А Морозенко з Джалалієм з Брацлавщини,
Іван Кречовський з Київщини,
А Данило Нечай з Вінниччини!
А за ними прилучани й ніженці,
Виступали козаченьки
З високої гори:
Попереду козак Нечай |
На воронім коні. | (2)
До святого гаю:
"Ой, покликни пана Яна,
Друже мій, Нечаю!"
Вийшов пан Хмельницький
З-під чорного гаю,
Ой крикнули козаченьки:
"Утікай, Нечаю!"
"Не бійтеся, не бійтеся,
З-під чорного гаю,
Ой, крикнули козаченьки:
Утікай, Нечаю!
Не журіться, не журіться,
Пани-отамани,
З-за темного гаю,
Ой, гукнули козаченьки:
Тікаймо, Нечаю!
Козак Нечай, козак Нечай
По дорозі зустрічаю Федора, Івана,
Василя, Петра Нечая, Йосипа, Степана...
По чарчині налили, вусом закусили,
А що далі вже було – пам'ятать не в силах!
Гей, крикнули козаченьки, з полуночи в гаю:
"Гей, скоріше та скоріше утікай, Нечаю!"
- Гей, як мені, пани-браття, утікать до гаю,
Ворогів розбивай,
Неси свого товариша,
Це вже другий Нечай.
Дудонить під копитами
Козаченьки подоляни прославляли край,
Батьківщину визволяли Кривоніс й Нечай!
Тут богунці - хлопці славні - гнали ворогів,
Цій землі повернем славу прадідів й дідів!
Під ноги стоптати?
А ще не встиг, Нечай-козак
На коника сісти,
Обертається заду себе,