Відмінок | Відмінювання |
---|---|
Називний — Хто? | Михайло |
Родовий — Кого? | Михайла |
Давальний — Кому? | Михайлові |
Знахідний — Кого? | Михайла |
Орудний — Ким? | Михайлом |
Місцевий — На кому? | Михайлові |
Кличний — Звертання | Михайле |
Іван Франко
Персонаж Михайла
Іван Франко
Персонаж Михайла
Тарас Григорович Шевченко
Персонаж Михайла
Тарас Григорович Шевченко
Персонаж Михайла
Тарас Григорович Шевченко
Персонаж Михайла
Тарас Григорович Шевченко
Персонаж Михайла
Пестливе | Кличний |
---|---|
Михайлик | Михайличе |
Михайличок | Михайличче |
Михайлонько | Михайлоньче |
Михайлочко | Михайлочче |
Михайлуньо | Михайлуню |
Михалко | Михалче |
Михалик | Михаличе |
Михаль | Михалю |
Михальо | Михалю |
Михась | Михасю |
Михасик | Михасиче |
Михасько | Михасьче |
Михасьо | Михасю |
Мишко | Мишче |
Міша(рос.) | Міша(рос.) |
Значення
Транслітерація
Пестливі звертання імені Михайло
Творення по батькові
Стать
Імена що личать до по-батькові Михайлович:
Добре звучать з по-батькові Михайлівна:
Відмінок | Відмінювання |
---|---|
Називний — Хто? | Михайло |
Родовий — Кого? | Михайла |
Давальний — Кому? | Михайлові |
Знахідний — Кого? | Михайла |
Орудний — Ким? | Михайлом |
Місцевий — На кому? | Михайлові |
Кличний — Звертання | Михайле |
А із меча, а із меча крівця капле,
За Михайлом мати плаче.
Не плач, мати, не плач мати, та не тужи,
В нашу мову летіли, мов кулі,
Вбити хотіли, ха, ось вам дулю!
Марко Вовчок, Михайло Старицький,
Гулак Артемовський, Нечуй Левицький,
Грінченко, Стефаник, Руданський, Гребінка,
Був Іван зі Львова,
Кучерявий Грицько з Харкова,
А Михайло припівайло, |
Мав у серці сподобайло, з Києва. | (2)
З Києва!
Гірко, друже. Та згадай но,
Як хорунжий наш Михайло
На Маківці скошений упав;
Він освіти мав дві кляси...
Квіточки зів'яли
В серденьку Івана.
А Михайло досі
Має ще надію,
Що ту милу вітром
Принесли Му в дари.
А бідний Михайло не мав Му шо дати,
Казали му пастушкови на сопілці грати.
я кладу тобі до ніг.
-------------------------------
Акорди (варіант 3, надав Михайло Романишин):
C | F G | C | C
C | F G | C | C
Очільницю спілки письменників України
В місті Києві. Разом з нею загинув
Її чоловік Михайло. Під час арешту
Він назвався письменником,
Щоб залишитися зі своєю дружиною...
З'їли всі цукерки!
Мама Мишка каже їм: "Годі мишенята,
Сядьте, врешті, пустуни, книжку почитати!"
Взяли книжку мишки, як просила мама,
Пограймо, звірятка,
В картинки спочатку.
А Зайчик і Мишка на те:
Вибач, та нині
Йдемо на гостину
А на горищі жив кажан,
Що мав ім'я Мишко.
Шу-шу-шу-шу-шу,
Шу-шу-шу-шу-шу,
Всім! Всім квасоля до смаку!
Так! Так! Так! Смачненька – у!
Глянь! Глянь! Мишка любить теж!
Раз! Два! Три! І з'їла все – авжеж!
Ха-ха-ха! З'їли все за двох!
Най прийде Василь із войська.
Вона того не слухала
І з Михайлом шлюб узяла.
Йде Маруся від шлюбочку,
А із меча, а із меча крівця капле,
За Михайлом мати плаче.
Не плач, мати, не плач мати, та не тужи,
В нашу мову летіли, мов кулі,
Вбити хотіли, ха, ось вам дулю!
Марко Вовчок, Михайло Старицький,
Гулак Артемовський, Нечуй Левицький,
Грінченко, Стефаник, Руданський, Гребінка,
Ми не хочемо знову, щоб нас одурили,
На Михайла прокинулись всі без ярма
І зима має нині помаранчеві крила,
Зовсім чиста, як душі, українська зима.
Був Іван зі Львова,
Кучерявий Грицько з Харкова,
А Михайло припівайло, |
Мав у серці сподобайло, з Києва. | (2)
З Києва!
Браття, все буде гаразд! Будьмо, браття, і все добре буде!
І святий Миколай до родини Михайла торкнувся,
Бо Микола Литвин народився на світ не дарма.
В Закавказзі служив... Та до рідних країв повернувся,
Вплітає наш вкраїнський звук.
Тепер їх більше, бо до трійці
Пристав Михайло Івасюк!
Співає трійця буковинська,
Розкопайте в степу греблю,
Нехай вода загребе,
За Михайла - це кохання,
Нехай воно пропаде!
Гірко, друже. Та згадай но,
Як хорунжий наш Михайло
На Маківці скошений упав;
Він освіти мав дві кляси...
Йа Чепигоньки Все-золотії
Святий Никола за Плугом ходит
Святий Михайло Волоньки гонит
Сам му Господь Бог Ріллю всівав
Йа Божий Му Син поволочає
На городі чорнобиль
Так низенько стелиться,
А мій милий Михайло |
В третім селі жениться. | (2)
Всі лягай. Усі ховайся!
Кожен злий, як Михайло Тайсон
Кожен може зробить собі The Best
Homo Hominem Lupus Est!!!
Квіточки зів'яли
В серденьку Івана.
А Михайло досі
Має ще надію,
Що ту милу вітром
Приспів.
Ти Михайло, я Михайло –
На дорозі полягаймо,
Наче поздихаймо.
Принесли Му в дари.
А бідний Михайло не мав Му шо дати,
Казали му пастушкови на сопілці грати.
Гей, дай, Боже!
Світий Михайло волоньки гонит,
Гей, дай, Боже!
Щоби ся женили усі парубки.
А за парубками Михайла син,
Михайла син,
А за Михайловим сином
я кладу тобі до ніг.
-------------------------------
Акорди (варіант 3, надав Михайло Романишин):
C | F G | C | C
C | F G | C | C
Очільницю спілки письменників України
В місті Києві. Разом з нею загинув
Її чоловік Михайло. Під час арешту
Він назвався письменником,
Щоб залишитися зі своєю дружиною...
Ой один парубок - то то ж наш Іванко,
ой яворе, явороньку зелененький!
А другий парубок - то то ж наш Михалко,
ой яворе, явороньку зелененький!
А третій парубок - то то ж наш Семенко.
Ой, яворе, явороньку, зелененький.
А другий парубок то ж наш Михалко,
Ой, яворе, явороньку, зелененький.
Бувай здоровий Зличний Паничу
Зличний Паничу Паничу Михалю
Із Сусом Христом з Святим Рожеством
Із Милим Богом із усім родом!
А вона тут каже,
Що її чекає,
Там за поворотом Михась!
Приспів. (2)
При Зіроньках в Поле виїзджав
Ой нема нїґде такого Коня
Як у нашого Пана Михася
А в єго Коня срібні підківки
А в єго Коня шовковий хвостик
За столи кленові милого саджає,
Добрим словом вона 'го витає:
— Ой, Михасю, ти, мій Михасеньку,
Будь ми вічно милесенький.
— Ой, коню мій вороненький,
Як Котик зловить Мишку, то вибирають Нову Пару.
Втікай Мишко до Нори
Золотої Комори
Он Білий Котик Кругленький Ротик
Да було в тьощі п'ять зятів | (2)
Гришка зять і Мишка зять,
І Лаврентій зять, і Дмитрій зять,
А Роман уже давно. | (2)
З'їли всі цукерки!
Мама Мишка каже їм: "Годі мишенята,
Сядьте, врешті, пустуни, книжку почитати!"
Взяли книжку мишки, як просила мама,
Пограймо, звірятка,
В картинки спочатку.
А Зайчик і Мишка на те:
Вибач, та нині
Йдемо на гостину
А на горищі жив кажан,
Що мав ім'я Мишко.
Шу-шу-шу-шу-шу,
Шу-шу-шу-шу-шу,
Кіт ступає нишком,
Рядом сіра Мишка,
В сад ідуть, річ ведуть:
Нас малята ждуть!
В мене Сорока хату замете
У мене Мишка косу заплете
Всім! Всім квасоля до смаку!
Так! Так! Так! Смачненька – у!
Глянь! Глянь! Мишка любить теж!
Раз! Два! Три! І з'їла все – авжеж!
Ха-ха-ха! З'їли все за двох!
Іменини святкувати.
Прийде в гості сіра Мишка.
Принесе їй що? Горішки!
Прийде чепурна Гусеня.