Відмінок | Відмінювання |
---|---|
Називний — Хто? | Марія |
Родовий — Кого? | Марії |
Давальний — Кому? | Марії |
Знахідний — Кого? | Марію |
Орудний — Ким? | Марією |
Місцевий — На кому? | Марії |
Кличний — Звертання | Маріє |
Іван Франко
Персонаж Маруся
Тарас Григорович Шевченко
Персонаж Марію
Тарас Григорович Шевченко
Персонаж Марію
Тарас Григорович Шевченко
Персонаж Марія
Тарас Григорович Шевченко
Персонаж Марія
Тарас Григорович Шевченко
Персонаж Марія
Тарас Григорович Шевченко
Персонаж Марії
Тарас Григорович Шевченко
Персонаж Марії
Тарас Григорович Шевченко
Персонаж Марії
Пестливе | Кличний |
---|---|
Мар'я | Мар'є |
Марійка | Марійко |
Марієнька | Марієнько |
Марієчка | Марієчко |
Марічка | Марічко |
Маруся | Марусе |
Марусина | Марусино |
Марусинка | Марусинко |
Марусенька | Марусенько |
Марусечка | Марусечко |
Марусейка | Марусейко |
Маня | Мане |
Манюня | Манюне |
Манюся | Манюсе |
Манюта | Манюто |
Манютка | Манютко |
Манюра | Манюро |
Маша | Машо |
Машенька | Машенько |
Машечка | Машечко |
Машуня | Машуне |
Мура | Муро |
Муся | Мусе |
Мар'єчка | Мар'єчко |
Мар'їчка | Мар'їчко |
Мар'юня | Мар'юне |
Мар'юся | Мар'юсе |
Мар'юсенька | Мар'юсенько |
Мар'юсечка | Мар'юсечко |
Значення
Транслітерація
Пестливі звертання імені Марія
Стать
Чудово личать до по-батькові :
Відмінок | Відмінювання |
---|---|
Називний — Хто? | Марія |
Родовий — Кого? | Марії |
Давальний — Кому? | Марії |
Знахідний — Кого? | Марію |
Орудний — Ким? | Марією |
Місцевий — На кому? | Марії |
Кличний — Звертання | Маріє |
Свої ясні очі.
Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач не журися
Та за свого миленького
Там калина червоненька,
Де хатина низесенька,
Там дівчина Марусенька.
Світіть, світіть, ясні зорі,
Батькова дочка, як паняночка.
Дівка Марусечка по горі ходила!
Щедрий вечор, вам добрий вечор!
з лободою? (2)
Ой чого ж ти, Марієчко,
не пополола, (2)
"А я й тих діточок
В найми понаймаю,
З тобой, Марусино, |
В саду й погуляю." | (2)
Приспів.
Ой, ти Марічко, ой, славна чічка,
Даремно ти питаєш!
Вийдеш за того, свого милого,
Хлопець дарував цю стрічку -
Покохав свою Марічку,
Сам поліг в боях за річку,
Ранком на росі...
G
Ой, Марічко
Е
Чичері-чичері
Ой, Марічко, чічері,
Чічері, чічері,
Розчеши ми кучері, |
Ой, Марічко, чічері,
чічері, чічері,
Розчеши ми кучері,
Ой Марічко, чичері-чичері,
Чичері-чичері,
Розчеши ми кучері,
Ой, Марічко, де сь бувала,
Коли вода перебрала?
Я стояла край бережку,
Жала Марійка шовкову траву,
Ой, рано, ой, рано-рано
Сонечко зійшло кохано.
Юрчик, Ромчик і Василько,
Таня, Люба і Софійка,
Марта, Ліна та Марійка,
Соломія і Христинка,
Настя, Ліна та Іринка,
Мріють поїздити з розгончиком
Олько з Іванком і Ромчиком,
І Оксанка, і Оленка, і Марійка,
Оля, Юля, Віра, Люба й Соломійка.
Гоп шіді-ріді, бо порубаю тя! | (2)
Гоп шіді-ріді, Марусенька, дана!
Гоп шіді-ріді, Марусенька, дана!
Пустиш мене до стодоли, |
Молодому Іванові
Три попи співають,
А молодій Марусеньці
На скрипочці грають.
Ой, молоду Марусеньку,
Чи ж Росиці не струшала?"
Молоденька Марусенька
Усі Двори обходила,
Усі Двори обходила,
Малу дитиночку."
"Тогди будеш, Марусенько,
Дитя годувати,
Як піду я до Дунаю
А він, до неї з коня гнучись,
Мовив, казав - не плач, не журись,
Та ще за мене, Марусенько, Богу помолись, поклонись...
- А ти, мій коню, не спотикнись,
З вершником разом з бою вернись!
Свої ясні очі.
Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач не журися
Та за свого миленького
Свої ясні очі.
Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач не журися
Та й за свого миленького
Там калина червоненька,
Де хатина низесенька,
Там дівчина Марусенька.
Світіть, світіть, ясні зорі,
Звів одную, звів другую
І звів тебе, Марусенько,
Молодую...
Ой пливе совен по росі,
Плаче Марусенька по косі:
- Ой косо ж моя, ой руса ж моя,
Ти ж мені краса була.
Червоне Ябко Зродила.
Там Марусенька Яблук стерегла
Прийшов до Неї Батенько Її
Маруню Дочко вирви Яблучко
Марусенька на Посаді
Да чого ж Ти плачеш да по чім жалкуєш
Молодая Марусенько?
Да чи жаль Тобі Панотченька свого
Чи Подвір'ячка Його?
Ой, ішов я вулицею раз, раз,
Не бачив я Марусеньки в образ. | (3)
Ой, ішов я вулицею двічі,
Зелена! Зелена яблінь червоні ябка зродила!
Ой, Марусенько, верзь ми яблучко!
Зелена! Зелена яблінь червоні ябка зродила!
Через двір до садоньку.
Схиляється Марусенька | (2)
Через стіл до матінки:
Ой, перший раз, Марусенько, перший раз
Поклонися батеньку зо сто раз.
Не рік, не два батенько чекали,
Ой, перший раз, Марусенько,
Перший раз
Поклонися матіноньці |
А молоду Марусеньку зворушили.
Ой, перший раз, Марусенько, перший раз
Поклонися батенькови до трьох раз.
Щоб викупити гарну дівку.
А Михасенько нічо не дав, |
А Марусеньку собі взяв. | (2)
А де же твій, Марусенько,
Старший брат,
Що він твою косоньку
В Дунаю воду пили,
Добре ся погодили:
За Марусеньку-злото
Таляриків багато.
В Дунаю тиха вода —
Її серце краєсь, дівоцтва зрікаєсь. — | (2)
Ой, на Марусеньці злотий вінець сяє,
А на неї рідний батько поглядає. | (2)
А молодий Івасенько
Гарно букет носить.
А молода Марусенька
До вечері просить.
Ой, летіли білі гуси через сад,
Ой, просили Марусеньку на посад.
Ой, що ж бо вам, білі гуси, до того,
Із воду гладишки п'є,
Мяв, мяв,
А Марусенька маленька
З того дуже раденька.
Ой, там їхав Іваночко, шапку зняв:
Боже тобі, Марусенько, помагай!
Боже тобі, Марусенько, помагай,
Чи довго буду в батька?
Будеш, мила Марусенько,
Сей день до вечора.
А сам прийшов додомоньку, темними лугами.
Прийшов додомочку, став си у затінку:
Утвори, утвори, Марусенько, я вбив шлюбну жінку.
Я до тебе, Василечку, лиш заговорила,
Гей, подружки віночки несуть.
І на спомин тієї Марусеньки
Залишився Марусин гарний цвіт.
Залишилися хлопці і дівчата,
Ніде світла не видати, лиш в його дому.
Ой, приїхав козаченько, тай став під вікном,
Його жінка Марусенька вкрита полотном.
Ой, поїхав Королевич на полювання
Та й оставив Марусеньку на горювання.
Не виїхав Королевич за густенький ліс,
Ой, їхали три козаки в Веньґір,
Питалися до Марусі весь день.
- Ой, де тота Марусенька
Що так файно сорочечки шиє.
Й приведіть ми Марусеньку, бо через ню гину.
А як прийшла Марусенька, у порогах стала.
- Скажи-ко ми, Марусенько, чим їс чарувала.
- Ой, скажу ти, Іваночку, чим їм чарувала,
Обсаджена виноградом довкола. | (2)
Ой, там, ой, там Марусенька заснула,
Прийшов, прийшов єї батько – не чула. | (2)
- То не пташина, то не пташечка
В саду вишневім літає,
То Марусенька чорнобривенька
Свого милого шукає.
Приїхали три козаки,
Та всі три однакі,
Питаються: "Марусенька
У которій хаті?"
Ой, вернувся золотий шукати,
Чи не вийде Марусенька з хати? | (2)
Очерет, осока, чорні брови в козака,
Прикрили, прикрили.
Ой, ходила Марусенька
Знизенька, знизенька,
А за нею ї матінка
Бо вмираю я за неньку, і за рідну Вкраїну.
Не плач, не плач, Марусенько, не плач, не плач, не ридай.
Як повернуся з Сибіру, тоді мене відшукай.
Пана виглядали...
"Марусенько-пані,
Чи є пан удома?
А як нема пана,
Та прощай, прощай, Марусенько,
Сестро наша,
Тепер же ми та не твої
Батькова дочка, як паняночка.
Дівка Марусечка по горі ходила!
Щедрий вечор, вам добрий вечор!
Друга донейка й а Ганусейка,
[Третя донейка й а Настусейка.
— Ой моє дитє а Марусейко,
Поїдь, поїдь а на війноньку!
— Ой моя матінко а голубонько,
Цвіт рожу споминає...
Ой, до вінця, Марусечко, до вінця,
Не забудь, молодая, гребінця.
Ой, упав гребінець під стілець,
Що у Вустоньки
Повні вустоньки,
А в Марієчки
Довгі вієчки. | (3)
Ти знаєш, дали ні за шо мнє срока многолєтнього,
Я ж не знав, що наш парторг сволоч є послєдняя!
Я застав їх вобидвох на гарячому з Марічкою,
А трактором догнав й вдавив аж в комишах під річкою.
Ой, хмелю, хмелю, хмелечку,
Духмянься ти до раннячка,
Щоб ми у двох з Марічкою
Хмеліли від коханнячка!
Ой, заплачеш, Марієчко,
В перший понеділок,
Як ти здоймут із голови
Деревце стояло?..
Чи тобі сі, Марієчко,
Та й таке не снило,
Шо у тебе на столику
з лободою? (2)
Ой чого ж ти, Марієчко,
не пополола, (2)
А річки все медовії.
Не слухай, Марусино, (2)
Не їдь з ними на чужину.
Деревце вбирають.
– Ходи до нас, Марусино,
Поможем вбирати.
Вже не будеш, Марусино,
Оженився Василько
Та й за Марусину.
Полягали вони спати
У тиху годину.
Третій козак каже:
Що буде та й буде,
А я Марусину
Рятувати буду.
— Марусю, Марусю! Що буде, те й буде!
А я Марусину рятувати буду! | (2)
1. Ожинивси Гаврусино
Та й взяв собі Марусину.
2. Одну вони нічку спал'и
За дві курки їх піп записав до книжиці,
Ще й Хрестом золотим став їх осінять.
- Марусино моя, як я хочу ніжності.
Ну, дозволь ти себе хоч поцілувать.
- Ой, Іванку, твоя небезпечна подорож,
А я ж тих діточок та й не понаймаю,
З тобою, Марусино, в саду й погуляю. (2)
Гуляв Козаченько неділю й дві ночі,
"А я й тих діточок
В найми понаймаю,
З тобой, Марусино, |
В саду й погуляю." | (2)
Ой як тая шабелина
По лугах дзвеніла, (2)
Так у тої Марусини (2)
Голова злетіла.
Ой десь моя ластівонька гнуздо в'є,
Ой десь моя Марусина мене жде.
Куда пішла Марусина мати, | (2)
Холодної води набира(ти).
Та всі такі, що рубатися,
А нікому розвиватися.
Молодая та Марусино,
Чого в тебе так батьків много,
Чого в тебе так батьків много,
Ой, у лузі на калині
Ой, колихала, ой, Марусина |
Дві дитини. | (2)
Приспів:
Ой, послухай, моя Марусино,
Як смерічки у горах співають.
Вони також любов'ю повік
1. Ой поїхав Іванюша сім літ на війну.
Лишив жінку Марусину на неньку стару.
2. Казав її годувати пшеничним хлібом,
Удівонька двір замітає,
Козаченько удови питає:
Гей, Марусино, серце моє!
Чи любиш ти вірно мене?
Приспів.
Ой, ти Марічко, ой, славна чічка,
Даремно ти питаєш!
Вийдеш за того, свого милого,
Хлопець дарував цю стрічку -
Покохав свою Марічку,
Сам поліг в боях за річку,
Ранком на росі...
Приспів:
Заспівай, Марічко, заспівай,
Серце ти у пісню виливай.
Сплітай слова свої, Марічко, у вінок
Гей, загусляйте гусарики,
Ой, Марійко, грати,
Гей, як не прийдеш візьму другу -
Будеш жалкувати.
Ой, Марічко, чічері,
Чічері, чічері,
Розчеши ми кучері, |
Листя зеленоє.
Ой, Марійко білява,
Марійко білява,
Земля квітне коло тебе,
Ой, Марічко, де сь бувала,
Коли вода перебрала?
Я стояла край бережку,
Жала Марійка шовкову траву,
Ой, рано, ой, рано-рано
Сонечко зійшло кохано.
Темная нічка місто накрила,
Плаче Марічка, личко закрила.
Тихо шепоче, мило туркоче:
Не покидайте, милий мій хлопче...
Залазить п'яне сонце в річку,
Останній промінь свій кидає,
Іде Іванко до Марічки,
І пісеньку співає
"Beautifull Карпати"
Залазить п'яне сонце в річку,
Останній промінь свій кидає.
Іде Іванко до Марічки
І пісеньку співає.
Ллється пісня як з потічка, |
Мов джерельная вода, |
Ой, Марічко, гарна чічко, |
Галичанко молода. | (2)
Під жваві смерічки
Співа свою пісню
Чарівна Марічка,
Вплітає у коси
Мелодію річки,
Приспів:
Ах, Марічка, Марічка, |
Неземна красота, |
Як Карпатська ти річка, |
Ой, на дворі темна нічка,
Закохався я в Марічку,
Бо в Марічки сині очі, |
Губи ніжні і дівочі, |
Не сидиться на дивані,
Треба спіхом в гори йти,
Щоб Марічку – срібну чайку –
В травах нам підстерегти.
Дівчину кожну люблю потрошку гей-я гой. | (2)
Іванку- зранку Марину- в днину гей-я гой,
А ту Марічку- тай цілу нічку гей-я гой. | (2)
5. Я би на гори весь час дивився гей-я гой,
Ой, за цим словом бувайте здорові,
Та бувай дорова, гречная панно,
Гречная панно, дівко Марійко!
Ой, дай, Боже! Дівко Марійко!
Гоп, шіді-ріді, Марічко люблю тя,
Би тя другі не любили,
Гоп, шіді-ріді, бо порубаю тя.
Дітей годувати.
А Марійка у Мадриді
Вже живе з іспанцем,
Каже мужу: "Прости, Грицю,
Водограй виграє,
І в чистій водичці вмиває
Личко красуня Марічка.
Там в дзеркало водицю
Em G(III) D G(III)
Не відшукали бідну Марічку,
Оповідали про оту річку
Всім молодицям, котрі незамужні:
Зваблена бісом пропала Марічка.
Не відшукали бідну Марічку,
Оповідали про оту річку
Всім молодицям, котрі незамужні:
Чи так мовить річка,
Чи так славно на сопілці
Виграва Марічка?
Приспів:
Юрчик, Ромчик і Василько,
Таня, Люба і Софійка,
Марта, Ліна та Марійка,
Соломія і Христинка,
Настя, Ліна та Іринка,
Мріють поїздити з розгончиком
Олько з Іванком і Ромчиком,
І Оксанка, і Оленка, і Марійка,
Оля, Юля, Віра, Люба й Соломійка.
Приспів (чол):
C Am
Гей, Марічко! (Іванку)
F G7 C Am
Моє кохання – то велика ріка –
В собаки – собака, в Юнони – Авось,
У моря – річка, у дома – тин,
У Петра – Марічка, все з двох половин.
Ми - два береги, Буда та Пешт,
Все було б добре, якби не арешт.
В собаки – собака, в Юнони – Авось
У моря – річка, у дома - тин,
У Петра Марічка, все з двох половин
Ми - два береги, Буда та Пешт
Все було б добре, якби не арешт