| Відмінок | Відмінювання |
|---|---|
| Називний — Хто? | Манило |
| Родовий — Кого? | Манила |
| Давальний — Кому? | Манилові |
| Знахідний — Кого? | Манила |
| Орудний — Ким? | Манилом |
| Місцевий — На кому? | Манилові |
| Кличний — Звертання | Маниле |
Історичне значення (Словник):
Транслітерація
Стать
| Відмінок | Відмінювання |
|---|---|
| Називний — Хто? | Манило |
| Родовий — Кого? | Манила |
| Давальний — Кому? | Манилові |
| Знахідний — Кого? | Манила |
| Орудний — Ким? | Манилом |
| Місцевий — На кому? | Манилові |
| Кличний — Звертання | Маниле |
Збігалися юрбою і кликали мене.
Країна чудернацька відкрилася зненацька,
Манила за собою, як диво осяйне!..
Думкам немає ладу, і губляться слова,
Перша любове моя,
Личко твоє білосніжне
Манило мої вуста.
Марив, красуне, тобою –
Перша любове моя.
У грудях забилось серце, як пташка.
Закохавсь, немов у безодню проваливсь...
Манила до себе діва-монашка.
Він не зводив очей на неї дивився...
Збігалися юрбою і кликали мене.
Країна чудернацька відкрилася зненацька,
Манила за собою, як диво осяйне!..
Думкам немає ладу, і губляться слова,
Туман над полем засинів,
Стихав дзвінкий пташиний спів,
Манила даль, манила даль...
Ставало боляче в душі,
Бо я згадав, що ми чужі,
Де гори і зливи, ти, як лавина,
Де Крим наш красивий!..
Манила, манила, манило,
Ти мене тут барвами барвила...
Поглядом манила, манила...