Історичне значення (Словник):
Ім'я Лют - це усічення слов'янського двоосновного імені, зразка сербського Лютострахъ, польського Lutobor, Lutogniew, Bolelut або чеського Żelilut. Також можливо, що воно є наслідком апропріації нечленного прикметника лютъ, що означає 'суворий, гострий'. Деякі вчені зазначають, що давньоруське ім'я Лютъ може бути фонетично адаптованим до слов'янських мов особовим ім'ям англо-норманця Lioter, який був одним із нащадків Swoeineldra.
Перші записи цього імені на східнослов'янському ґрунті сягають ще першого тисячоліття. Наприклад, у 945 році згадується Лють Мьстиша Свєнельдичь - київський боярин, син князя Свенельда. У 975 році є запис про Ловъ дѣющю Свѣнельдичю з ім'ям Лютъ. Пізніші записи включають, зокрема, 1447 рік: «Pro parte Luthonis de Zelislawicze», а у 1563 році антропонімом вже виступає членний прикметник лютий: Манко Лютый - кременецький селянин. У 1649 році згадується уманський козак Басил Лютый.
З кінця Середньовіччя від імені Лют вже утворюються патроніми. Наприклад, у 1447 році є запис Luthowicz, у 1565 - Luticz, а в 1649 - козаки Лютенко, Лютикъ. Частина цих патронімів була спільною також для Білорусі, наприклад Лютович, та Польщі.
